Виявляється, одружуватися можна не лише в чорно-білих тонах з традиційним покладанням квітів до пам'ятника Кию, Щеку, Хориву з їх сестрою Либідь, але й дещо виходячи за межі звичного.
 |
На ногах у молодят постоли - традиційне гуцульське взуття |
Так, весілля фотографа "Української правди" та журналіста програми "Закрита Зона" може стати яскравим прикладом справді оригінального підходу: місцем свого вінчання подружжя обрало маленьке село в Карпатах під назвою Криворівня.
 |
Криворівня розташована далеко від туристичних маршрутів |
Село розташоване в самому серці Гуцульщини - у Верховинському районі Івано-Франківської області, на березі річки Чорний Черемош.
 |
Яринка Ар'єва та Марко Маркович всебічно досліджують коня |
Сюди щороку, аж до Першої Світової війни, приїздив на літній відпочинок Іван Франко, полюбляв відпочивати перший президент УНР Михайло Грушевський.
 |
Так молодята їдуть до церкви |
Частими гостями села були Михайло Коцюбинський та Леся Українка. Тут же знімалося багато фільмів, серед яких – "Тіні забутих предків".
 |
Далі вже мають йти пішки |
До одягу нареченим були пришиті маленькі віночки з барвінком – на щастя. Перед тим, як рушати до церкви, відбулася церемонія танку навколо весільного дерева, яке міським мешканцям може нагадати різдвяну ялинку. Це своєрідний оберіг для нової сім'ї, який молоді встановлюють на подвір'ї своєї садиби.
 |
Останні приготування |
За місцевим звичаєм, весільним деревом може бути тільки сосна, хоча в Криворівні ростуть переважно смереки.
 |
Піарщику Марковичу випала роль почесного гостя - нести весільне дерево |
Після ритуальних танців, процесія рушає до церкви. Молодята, на відміну від гостей, їдуть верхи.
 |
Сама ж церква є історичною пам'яткою, бо збудована понад 300 років тому. Отець Іван, місцевий священик, з гордістю каже про те, що це єдина церква в області, а може й в усій країні, яка не зачинялася навіть за радянських часів.
 |
Таїнство вінчання |
В церкві поруч з молодими стоять весільні батьки. Вони тримають "колачі", торкаючись ними плечей молодого і молодої – аби на сімейному столі завжди було в достатку.
 |
Весільні батьки - телепродюсери Володимир Ар'єв та Наталка Фіцич |
Після завершення церемонії вінчання "колачі" йдуть у використання – спочатку молода пара дивиться крізь них на сонце, дізнаючись у світила про кількість майбутніх дітей.
 |
Вже повінчані |
Далі "колачі" розриваються – хто відірве більшу частину, той буде головою в сім'ї. Обидві хлібини розірвалися рівно навпіл, що за місцевим повір'ям є доброю прикметою.
 |
"Скільки діточок ти бачиш?" |
Після церкви молоді й гості рушають до ґражди – хати-музею, що збудована 150 років тому. Саме в цій історичній споруді і відбувається саме весілля. Столи повні гуцульських страв, грають місцеві музики. Свято триває до пізньої ночі.
 |
Головувати у сім'ї молоді будуть по черзі |
На наступний день всі знову збираються в хаті-ґражді. Спільний обід, останні фото на згадку, нові побажання молодим.
 |
Володимир Ар'єв навіть у Карпатах не може відірватися від свого Apple |
За кілька годин гості сядуть на потяг Івано-Франківськ – Київ, аби наступного ранку бути у своїх офісах. Вікенд сподобався без перебільшення усім.
 |
Щастя та злагоди у родині! |
Tablo ID
