Чи то з почуттям гордості за свою лідерку, чи то з глибоким обуренням Київський міськштаб Блоку Юлії Тимошенко заявив, що пані Юлю назвали "обличчя фірми KOTEX".

Точніше – у Києві почали поширювати рекламні листівки, в яких усміхнена Юлія Володимирівна підтримує (в прямому значенні цього слова) цю торгову марку, під якою випускають товари жіночої гігієни.

Текст, який супроводжує листівку, відповідає візуальному наповненню: "Після клімаксу життя тільки починається!".

Мабуть, все ж таки цього разу БЮТ образився, принаймні в заяві говориться, що "листівки є не що інше, як злочин: там незаконно використовується логотип відомої компанії та ім'я і фото нашого лідера".

За словами прес-служби, "ці матеріали передано в прокуратуру, яка провадить розслідування справи про порушення виборчого законодавства із використанням брудних технологій".

Подібні політичні провокації в Україні стаються все частіше, хоча з кожним роком вони стають все витонченіші.

Наприклад, у 1998 році вершиною чорних політтехнологій була листівка "Ткаченко зможе, якщо віагра допоможе" та паради бомжів на підтримку конкурентів.

У 2004 році нам натякали на поділену на три сорти Україну, сподіваючись, що натяки будуть достатньо прозорими.

Сьогодні ж політичні образи вплітаються в мультфільми, рекламну продукцію, інші жанри агітації. Іноді виглядає це досить невинно.

Так, ще в листопаді в Києві поширювалися кольорові листівки із зображенням екс-прем'єрки, яка з усмішкою запрошувала на свій день народження... в "Макдональдс".

Юлія Тимошенко в оточенні героїв дитячого фаст-фуду промовляє: "Я зі сльозами на очах згадую ті мамині бутерброди, які вона дбайливо складала в мій шкільний портфель. І я рада, що для мільйонів українських дітей такою мамою став ресторан "Макдональдс".Останній випадок із рекламою прокладок навряд чи можна віднести до шедеврів політичної кухні, хоча й він не є типовою "чорнухою" – читач має сам, відповідно до свого рівня, здогадуватися, що ж мали автори на увазі.

Класикою такого жанру свого часу став сюжет на московському білборді у 2000 році: "БаоБАБи треба висапувати, інакше вони розірвуть землю" (копірайт Сент-Екзюпері). Отже, ми теж доросли?

Можна чекати, що з наближенням виборів подібних випадків ставатиме все більше, причому – тепер це очевидно – направлені вони будуть здебільшого на Тимошенко.

І не тому, що проти неї є що сказати. А тому що в штабі її конкурентів сидять, очевидно, більш креативні і менш моральні люди, які за невеликий час спромоглися запустити цілу "лінію" веселої політичної реклами.

Нам же залишається вслід за штабом БЮТ сподіватися, "що ще до виборів виборці дізнаються, хто саме дозволяє собі використовувати такі методи у політичній боротьбі".

Треба ж знати своїх героїв?