Якщо й існує у наших політиків період "занурення в минуле", то це явно напередодні виборів.

Саме в цей час кожен кандидат у депутати з радістю розповідає виборцям, як він отримував синці на вулицях, двійки за поведінку і прочухана від батьків за якусь добру справу.

При цьому, виявляється, бідували наші політики по-чорному.

Хтось спав на розкладачці і ходив в туалет на дворі, хтось завішував вікна марлею, хтось жив на двадцяти з лишком квадратних метрах.

У Тимошенко, крім її частих розповідей про своє небізнесове минуле, схоже, на кожну виборчу кампанію заплановано ще й "лайф-книгу".

З останнього такого шедевру, невеличкої повісті тітки Тимошенко Антоніни Ульяхіної "Юля-Юлечка" юна Тимошенко постає прямо таки справжнім самураєм від народження.

Виявляється, благодійністю вона займалась мало не з пелюшок.

Так, Тимошенко відносила дітям у дитсадок свої іграшки, не жаліла, що їх можуть поламати інші дітки. А коли пішла в школу, то й свої подарунки, відносила теж у дитсадок.

При цьому школярка Юля мобілізувала всю сім’ю на допомогу дитсадку.

"Ми постійно щось малювали, шили, в’язали, клеїли для різних заходів", - пригадує Ульяхіна.

Вчилась Юля дуже заповзято. Списувала увесь зошит чернетки до того, як перемалювати "палочку" чи "квадратик" у чистовик.

І за активним навчанням зовсім забувала про сніданки.

Якось тітка пожартувала, що не з'їдений сніданок, який дівчинка забула у школі, дістанеться мишкам і у них тепер буде свято.

Після цього Тимошенко по кутах класної кімнати розставляла свої обіди, хоча жила сім’я дуже бідно, і на харчах не розкошувала.

І однокласників підмовила робити те саме.

А вдома Тимошенко розводила тарганів: у куток біля холодильника вона сипала цукор і крихти хліба.

"Я підмовила друзів зробити так, щоб у мишок, котиків і собачок завжди було свято", - пояснювала мала Тимошенко свої дії тітці.

"Ти ж сама казала, що вони будуть радіти і казати, що ми – хороші дітки".

"А знаєш, Саша, мій друг, стверджує, що є такі комахи – таргани, вони живуть всюди. Люблять крихти і цукор. Так я їм у нас дома насипала корму...".

Але вміла Тимошенко організувати клас не лише на допомогу мишам та іншим домашнім тваринам, але й прогуляти уроки.

Так, найбільше запам’ятався тітці Юлі Володимирівни, як остання заховала від батьків щоденник, у якому було написано "Шановні батьки! Ваша донька організувала клас і колективно прогуляла заняття. Прошу з’явитись у школу".

Антоніна Ульяхіна доглядала за Юлею з народження дівчинки. Ульяхіна стала тіткою в одинадцять років. Тому дитячі розваги в обох дівчат були майже однакові.

Принаймні з розповідей в "Юля-Юлечка" випливає, що Тимошенко ходила за нею практично всюди.

А якщо сама Антоніна не могла справитись з завданням "доглядати за племінницею", то допомагали їй це робити друзі. Вони часто забирали Тимошенко з дитсадка.

При цьому, зазначає Ульяхіна, їм це подобалось: мала Тимошенко закидала їх купою запитань, а хлопцям було приємно відчувати себе розумнішими і старшими.

В обох дітей було чимало таємниць. Їх, стверджує Уляхіна, Тимошенко не видавала.

"Мама, я все одно тобі не скажу, що Тоша курила!", - сказала Тимошенко в кількарічному віці.

Але якщо винуватою була сама Юля, то у провині дівчинка зізнавалась.

У шкільні роки Тимошенко була старостою. За власним бажанням.

Але її однокурсники жалілись Ульяхіній, що Тимошенко "строго ставиться до доручень, вперта, змушує клас тримати в порядку, мити руки пере уроками".

Втім, характер такий, як зізнається сама Тимошенко, типовий для її сім’ї. Мати була дуже строгою, працювала цілодобово і виховувала доньку сама.

"Тато розійшовся з мамою як тільки я народилась. Іноді ми з ним зустрічались. Не можу сказати, що він мене не любив – ставився з ніжністю. Але ми зустрічались дуже рідко. До того ж, він помер від раку дуже давно", - розповідала Тимошенко.

З повісті тітки зрозуміло, що ім’я "Юля" було заплановане матір’ю ще до народження дитини: "...оскільки сестра казала, що дитя вертиться як дзиґа (у рос. варіанті – юла)", - розповіла Ульяхіна у своїх спогадах.

фото з книги "Юля-Юлечка"