Шон Карр: "Мені кололи морфій, тому я не відчуваю смак пива"

5 лютого 2007, 12:41

Два роки тому життя чоботаря з британської провінції Шона Карра різко змінилося. З туманного Альбіону він переїхав до ще більш туманної для нього України, одружився з донькою тоді прем’єра і відновив свою музичну кар’єру.

Тепер про "солодку парочку" пишуть усі глянцеві журнали, розміщуючи їхні фото на обкладинках.

Інтерв’ю для ТаблоID Шон дав після одного зі своїх концертів у Львові. Під час розмови за кухлем пива зять Тимошенко розповів про своє життя в Україні, свої стосунки з Женею, про свою музику та інші захоплення.


Фото "Острів"

- Ви вже повністю акліматизувались в Україні?

- Так, повністю. Щось мені тут подобається, щось – ні. Щоправда, акліматизація була важкою, адже у вас зовсім інші традиції, клімат і різниця в часі. Але тепер усе позаду.

- Якою ви уявляли Україну до того, як потрапили сюди?

- Насправді, я майже нічого не знав про цю країну, крім елементарних речей – футболіст Шевченко, боксери брати Клички. Вважав, що це країна, яка знаходилася у складі СРСР і тому не дуже розвинена. Але коли я перший раз приїхав у Київ, то був шокований. Складалося враження, що я вдома.

- Ви маєте українське громадянство?

- Не маю і не хочу. Воно, на мій погляд, мені непотрібне. Я маю британське громадянство і воно мене повністю задовільняє. Якщо доведеться змінювати його на ваше, то я втрачу британське, чого дуже не хочу. Адже в Англії у мене залишилася дочка, рідня і мій бізнес.

- Ви знали, ким є ваша майбутня теща?

- Так, звісно, що знав (сміється).

- Не були шоковані?

- Можливо трішки, спочатку. Але потім була шокована вона (сміється). Та згодом вона звикла до мене і все зараз добре.

- У яких стосунках перебуваєте із своєю тещею?

- В хороших. Ми, подеколи, зустрічаємося із нею, телефонуємо один одному. Так що між нам досить дружні і теплі відносини.

Фото "Львівська газета"

- Шон, ви цікавитеся українською політикою?

- Я не цікавлюся політикою. Мені більш цікаві речі, які мені подобаються. До таких речей належить музика, риболовля, мотоцикли. Мене не так цікавить українська політика, як те, що відбувається в Україні взагалі. До прикладу, стан доріг, проблеми транспорту. Мені було надзвичайно цікаво більше довідатися про Чорнобиль.

- А що ви думаєте про наших політиків?

- А ви що про них думаєте?

- Та, не найкраще. Погані.

- Не я це сказав (сміється).

- Ви в чомусь допомагаєте Юлії Тимошенко?

- Я не маю жодного відношення до Юлії Тимошенко.

- В Україні вам довелося спуститися в шахту. Які враження залишились після цього?

- Це жахливо. Я просто не маю слів. Там все побудовано на такому примітивному рівні, який в Англії був десь так в тридцятих роках минулого століття. Жах!

- У вас не виникає бажання повернутися на Батьківщину?

- Ні, мені тут подобається. Тим паче, що тут є і хоче бути моя дружина Євгенія. Мені цікаво тут. За цей час, що прожив в Україні дізнався багато чого нового. Хоча, певна ностальгія все ж таки присутня. Але ми з Євгенією часто їздимо в Англію.

- Але в Англії у вас є дочка. Не хочете її також взяти до України?

- Так, планую щоб Шарлет (дочка Шона від першого шлюбу – авт.) найближчим часом приїхала в Україну, але не на постійно. Просто хочу показати їй вашу країну, а потім, через два чи три тижні, вона знову повернеться в Англію.

- А в яких стосунках перебуває Євгенія із вашою дочкою?

- Вони є дуже хорошими друзями.

- Десять років ви не займалися музикою. І от, приїхавши в Україну, ви вирішили створити тут свою нову групу. В чому така причина?

- Приїхавши в Україну я не мав жодної роботи і чим зайнятися. Зовсім випадково Женя послухала старі записи моєї групи і вони їй дуже сподобалися. Тоді вона запропунувала мені знову взятися за музику. Мені ця ідея також припала до душі. Тому й вирішив створити гурт. Частину музикантів знайшов тут, також залучив до проекту і своїх старих музикантів. Вийшло непогано.

- Можете оцінити стан української музики порівняно із англійським?

- В Англії переважає поп-музика. Вечірок, які проводяться в рок-стилі є дуже мало. Я б сказав, що це сприймається як аномалія. У вас же рок-рух розвинутий непогано, хоча і перебуває поза межами “формату”.

- А які українські виконавці вам подобаються?

- Ой, у вас багато хороших співаків. Наприклад, "Океан Ельзи". Просто розкішна команда. Ще мені подобається Валерій Меладзе. Принаймні, своєю зовнішністю.

- Ви доволі багато часу проводите з байкерами і музикантами. Євгенія не ревнує вас до них?

- Вона також цікавиться і любить мотоцикли, знає усіх моїх знайомих байкерів. Тобто до байкерів і музикантів, з якими я проводжу час, вона ставиться позитивно.

- А у неї самої немає ще мотоцикла?

- Ні, ще немає, але він у неї обов’язково буде. Спочатку їй потрібно зробити водійські права, а вже потім можна буде подумати і про покупку байка.

- У вас який мотоцикл?

(Розстібаючи куртку Шон показує свою кофту на якій написано Harley-Davidson і усміхається. Без слів).

- Багато людей вважають, що байкери – це злі, небриті і немиті хлопці...

- Це добре, що вони так думають (сміється). Насправді, дійсно багато, хто так вважає, але це не так. Байкери – це екзотика і хороші люди.

- Як виглядає ваш типовий будній день?

- Найбільше часу у мене, майже щодня, йде на репетиції. Також дуже люблю кататись на мотоциклі.

- А скільки часу проводите з Євгенією?

- Ми бачимось щодня. Протягом дня телефоную їй багато раз, розпитую, як у неї справи. Хоча, в робочі дні бачимось мало, оскільки вона працює.

- Що вас найбільше привабило в Євгенії?

- Усе. Це фантастична жінка. Мене привабила її усмішка, фігура, взаємна любов до мотоциклів... Все!

- Ви відмінний кулінар, тож їжу, напевно, самі собі готуєте?

- Зазвичай я не готую сніданків і обідів. Ранком завжди поспішаю на студію, а вже там можу перекусити піцою чи ще чимось в цьому роді. А от уже вечерю, коли повертаюсь до дому, готую сам.

- Що думаєте про українське пиво?

- Пиво тут хороше, от тільки тепер я вживаю його дуже мало. Одну-дві пляшки в день. Просто у мене була пошкоджена нога і мені кололи багато морфію (в цей момент він підтягує штанину джинсів на правій нозі і показує великій слід від рани, який залишився). Тож після цього я не дуже добре відчуваю смак пива.

- Ви реаліст чи оптиміст?

- Я реаліст, бо всі речі сприймаю без перебільшення, такими, як вони є.

Фото Павла Паламарчука

- Як проводите вільний час?

- Найкращим способом відпочинку для мене є рибалка. Люблю поїхати в тиху місцину, порибалити і гарно відпочити на природі, послухати спів пташок. Відпочиваючи я забуваю про музику. Готуючи їжу, я також відпочиваю, тому дуже люблю, виїжджаючи на природу, готувати барбекю.

- Ви любите читати книги?

- Загалом, я люблю читати, але через те, що погано бачу читаю зараз дуже мало. Коли зір був би кращий, то читав значно більше.

Приєднуйтесь до дискусії
Загрузка...
Останні матеріали
Більше матеріалів