Як з‘ясувалося незмінний суддя "Танців із зірками" Григорій Чапкіс не лише на схилі віку за писанину взявся.
Єдиний в Україні танцмейтсер віденського балу розповів про зіркову діарею з Майєю Плісецькою, про те, як його хотіли втопити, та про свій журналістський досвід.
"Моя приятелька Коршун Лідія Іванівна, лауреат премії Островського, колишній комсомольський діяч, директор бібліотеки, під час перебудови виїхала жити в Америку. І я посилав туди відповіді на її питання. Вона це все публікувала в різних емігрантських газетах під рубрикою "Вести с Родины " і підписувала моїм ім'ям", - розповів знаменитий танцюрист "Фактам".
За свої матеріали, за його словами, Чапкіс одержував 100-150 доларів на місяць. А одного разу, каже, відправив замітку, "а вони надрукували матеріал на цілий розворот газети, помістивши усе, що в них накипіло проти Кучми, і поставили моє прізвище".
"Я цього і близько не писав! Думав: все, кінець - прийдуть, заарештують. З тих пір перестав друкуватися", - зізнався наставник зірок на танцполі.
|
А боятися за своє життя Григорію Миколайовичу доводилося не раз у житті. У 1951-му йому доручили організувати групу для поїздки в Берлін - на III Всесвітній фестиваль молоді і студентів.
"Тоді поїхали Майя Плісецька, Махмуд Есамбаєв, Володимир Васильєв і я. Ми привезли відтіля найбільшу кількість золотих медалей. І це при тому, що нас там намагалися отруїти", - почав розповідь Чапкіс.
"У казан з їжею кинули ампулу з якоюсь гидотою. Ми всією делегацією не злазили з горщика три дні і три ночі перед конкурсами. Провокація. Фашисти проникнули з Західного Берліна на фестиваль і творили "чудеса". Але ми вижили!" - повідав танцюрист, записаний у "Книгу історії театру імені Івана Франка" як "перший балетмейстер".
На щастя, тоді у Берліні обійшлося без смертельних випадків, а після повернення на батьківщину артистів "на руках несли від потяга до автобуса": "Ми стали знаменитими, як космонавти".
Григорій Миколайович розповів, що його двічі намагалися вбити |
Та й з самого народження Чапкісу були непереливки. Його мати, за словами танцівника, розповідала, що, коли він з'явився на світ, його хотіли втопити в цебрі, як кошеня.
"Тому що обличчя все було заросле волоссям. Якась мавпа. Через два-три тижні це волосся зникло, і я став гарненьким хлопчиком. Завжди був малюсіньким: у 14 років виглядав на десять", - пояснив артист.
Окрім того, як розповів Григорій Миколайович, його справжнє прізвище - не Чапкіс, а Чапеску, а справжнє ім‘я - Грег.
"Мій син теж Грег Чепеску. Мого тата кликали Ніку Чепеску. У ньому намішана румунська, циганська, грецька кров. А мама чистокровна єврейка - Берта Йосипівна. Ми виїхали до Казахстану (не знаю, що там сталося) і повернулися відтіля з прізвищем Чапкіс. Я - Григорій, тато - Микола, брат - Йосип", - розповів він.
Мама артиста насправді родом з Одеси. Іще в громадянську війну вона зустрілася з батьком танцюриста, і більше вони не розставалися. "Потім кордон закрився, і мама залишилася в Румунії", - додав Чапкіс-Чапеску.
Григорій Чапкіс насправді не Григорій Чапкіс... |
Сам же він народився у королівській Румунії, до якої тоді відносився Кишинів. Взуття, за словами Григорія Миколайовича, він вперше надяг у сім років. Тоді йому купили сандалики. А до того Грег ходив або босоніж, або в постолах - ганчіркових обмотках, що зверху затягувалися шкірою.
"А спали ми на нарах. Ліжок не було - не було куди ставити. Лягали, пригорнувшись одне до одного, а вночі за командою переверталися на інший бік", - додає він.
Також Григорій Чапкіс розповів, як обпік собі попу. Каже, вдома у них, сім‘ї з сімома дітьми, була грубка і здоровезний чавунний казан, у якому мама варила 12-13 порцій каші-мамалиги, картоплю або якийсь суп.
"У пам'ять про ті роки у мене залишився опік на попі. Я на цей розпечений казан сів. Мені казали, що не можна цього робити, але поки я не сів, не заспокоївся. Мене тоді навіть у лікарню забрали", - згадує танцмейстер.
У дитинстві танцюрист спав на нарах, а на попі носить пам'ятний опік |
Про зіркові рандеву Чапкіса із Івом Монтаном, Елвісом Преслі та Фіделем Кастро читайте незабаром на ТаблоIDі
За матеріалами "Фактів"
Фото Дмитра Амідова
