Єва Рівас - номер 2 у другому півфіналі
 |
Абрикосова кісточка
Давно-давно
Коли я була малою
мама вчила - наш світ жорстокий,
щоб іти крізь холод і спеку,
тобі потрібно кохання
Я їй повірила
але мені стало страшно і я заплакала
Вона дала мені абрикоси -
поцілунки землі, фрукти сонця
Кісточка від абрикосу у моїй руці
повернулась мені від матінки-землі
я кину її у холодну землю,
нехай знову проросте
Дивлюсь на північні зірки
Вони так яскраво світять у негоду
В мене є аватар мого кохання,
який мене зігріває
Не боюсь лютих вітрів -
нехай дмуть, все одно не здужають
Нехай зима стоїть осторонь від мого врожаю
Нехай Бог благословить мій заповітний фрукт,
Нехай моє дерево росте високо в небо
Я вже колись прощалась із домом, тепер хочу повернутись до свого коріння
