Лівші: жалісний мисливець з партії Януковича та "наліво" Цимбалюк

"Я добре пам'ятаю, як, зачіпаючи рядки, я затирала лівою рукою написане і як зошити виглядали неохайно, і тільки тому я приймала доводи вчителя, що треба переучуватися", - згадує Олена Бондаренко.

Проте, як зазначає регіоналка, "ліворуку природу" вибити з неї не вдалося: "...Швидко пишу я правою, але друковані літери виводжу лівою. Цією же рукою ріжу хліб, помідори і взагалі усе, що ріжеться, і малюю. А в школі толчковою однаково була ліва нога, і закидала м'ячі у баскетболі я лівою рукою".

Як каже Бондаренко, завдяки своїй особливості у неї є нічим не корисні здібності. Так, вона може одночасно писати обома руками в дзеркальному відображенні.

"Але є й практичні - манікюр і педикюр я роблю сама. Багатьом незручно обробляти нігті та накладати лак лівою рукою, він лягає нерівномірно, неакуратно. А я справляюся не гірше за професіоналів і тому не відвідую салони, не боюся підхопити щось недобре там", - пояснює вона.

Коли на діловій зустрічі треба потиснути одне одному руки, Бондаренко спершу простягає  ліву.

"А якось, ще в піонерському таборі, я дізналася, що я "страшна людина" - нянечка, помітивши, як я тримаю ложку, обурилася: "Дитинко, так не належить поводитися, шульга - це мітка диявола!" - ділиться жахастиками з дитинства депутатка.

"Чи емоційний я людина? Так, і домашнім дістається. Але я вже не та, що 10 років тому, не приймаю багато чого до серця, розумію, що є дрібниці", - зізнається вона.

Окрім того, Бондаренко зауважує: "Як класична шульга я - гуманітарій. У школі, ідучи на канікули, щороку я брала історію за майбутній клас, а потім закінчила історичний факультет".

Однопартієць Бондаренко, Дмитро Табачник також у дитинстві "натерпівся" від своєї ліворукості.

"У студії при Палаці піонерів і школярів, куди я ходив у дитячому садку, усі діти малювали правою рукою. Мені ж було зручно обома руками. Потім була трагедія в школі - я навчався, коли ще писали пір'яною ручкою, пишеш і все розмазуєш", - згадує Табачник.

У перший клас регіонал пішов у 6 років, вже вміючи пристойно писати і лічити. Правда, сам Дмитро Володимирович свої вміння з ліворукістю не пов'язує.

"Але більш гармонічний розвиток обох півкуль головного мозку людині, безумовно, допомагає. Наприклад, зовсім малям я запросто зав'язував шнурки і защібав ґудзики, у той час як моїм одноліткам це робили мами", - розповідає депутат.

"Прабабка моя Наталя Францівна цьому раділа - мовляв, жодних турбот, все сам. До слова, вона дуже багато водила мене по музеях і згодом я відмовився від малювання. Я зрозумів, що робити це так, як Васнєцов чи Пімоненко я не зможу, зрозумів усю бездонну глибину власної недосконалості. Це було емоційне потрясіння", - зізнається Табачник.

Проте іншим своїх емоцій регіонал не показував: "Я ніколи не любив емоційно оголюватися, тому і твори писав суворіше й спеціально скуто, а вдома писав вірші. Мені здавалося неприпустимим, що хтось буде копирсатися у моїх переживаннях".

Цікаво, але те, що депутат був шульгою, допомагало йому у спорті: "У секції з фехтування я тримав рапіру лівою рукою, і захищатися правші від моїх випадів було складно - я запросто робив укол у відкритий корпус".

"На полюванні нині я стріляю з лівого ока і лівого плеча. До слова, карабіном не користуюся і за кількістю не женуся, як деякі мої колеги: це вже тоді просто убивство і тир.

За це мене недолюблюють у мисливських колективах - коли кізка або олень наївно підходить близько і дивиться довірливо, я натиснути на курок не можу. По кабану й вовку стріляю, правою рукою теж, але влучність лівої набагато краща", - ділиться Дмитро Табачник.

Коли ж соратник Януковича йде з дружиною, то підсвідомо підставляє їй ліву руку - йому так зручніше. А коли Табачник пише книги, то друкує обома руками, але лівою швидше.

Є шульги і серед вітчизняних зірок. Скажімо, та ж телеведуча й акторка Інна Цимбалюк.

"Перед школою мама показувала мені, що тримати ручку треба у правій руці. І коли те ж саме від мене вимагали вчителі, мені вже було нескладно. А можливо, обійшлося без труднощів ще через те, що я не була стовідсотковою лівшею: усе, що я вміла лівою, я робила і правою рукою", - згадує модель.

Займаючись гімнастикою, на шпагат Інна краще сідала на ліву ногу. Але коли отримала травму, то довелося її берегти і більше навантажувати праву.

"Якщо говорити про творчу натуру лівшів - це правда. Скажімо, акторські задатки у мене були ще у дитинстві. Якось ми на машині приїхали у гості до тітки. Я прикинулася сплячою, та й так натурально, що ніхто не помітив підступу, ще й дбайливо винесли з авто", - згадує Цимбалюк.

"Потім я почула, що у тітки є кошеня, і пошкодувала про свою "роль". Але як справжня акторка продовжувала грати з себе соню до самої ночі, потім таки заснула і тільки вранці побачила Мурзика", - завершує свою історію Інна.

Ще один відомий лівша - фронтмен "ОЕ" Святослав Вакарчук. Музикант запросто грає на скрипці, баяні і фортепіано лівою рукою: "Я - амбідекстр: однаково добре володію обома руками".

"Бувало, у школі відповідаєш коло дошки, вирішуєш задачу, втомиться права рука, береш крейду в ліву і продовжуєш", - згадує Славко. Та й автографи Вакарчук роздає "однією лівою", пише "Сегодня".

За матеріалами "Сегодня", а також фото  "Великая Эпоха"