У молодості Азаров крав, а до Сафіулліна дівчата ставали в черги

Серед міністрів Януковича, виявляється, затесалися стиляги, художники, серцеїди, гурмани і справжні бешкетники. Щоправда, такими вони були у молодості, а що зробив із ними час, можна побачити на засіданнях Кабміну та різних політичних шоу.

Скажімо, прем'єр-міністр Микола Азаров у молодості крав.

"Ми з ним майже все південне узбережжя Криму об'їздили автостопом, разом крали в садках черешню і яблука - хлопчиська були", - розповідає газеті "Сегодня" однокурсник Азарова, Михайло Владов.

Студент геологічного факультету московського "МГУ", Азаров влітку їздив у Крим на практику.

"У районі Бахчисарая був навчальний полігон. Найцікавіша практика була після 1-го курсу, тривала два місяці: спершу ми жили у наметах на узбережжі, потім у горах, а потім під Бахчисараєм", - згадує однокурсник нинішнього прем‘єра.

За словами чоловіка, молодий Коля Азаров грав у баскетбол, волейбол, футбол і настільний теніс.

А ще разом з іншими студентами, починаючи з 3-го курсу, Микола їздив в експедиції, за що отримував 200 карбованців на місяць. На той час стипендія студентів-відмінників була 50 карбованців.

Віце-прем'єр з силових питань Володимир Сівкович у 1982-му році закінчив Київське вище військове училище зв'язку за фахом "радіоінженер". За свідченнями одногрупника Володимира Цвєтова, молодий Володя був худорлявим:

"На першому курсі він був ще по-дитячому миршавеньким - 16-річний Володимир був одним із наймолодших зі 150 курсантів. Але вже до закінчення училища це був добре складений чоловік".

Виявляється, у молодості Сівкович був ледь не стилягою. "Ще у ньому завжди було помітним відчуття смаку, навіть форму він носив якось франтувато", - додав Цвєтов.

Відмінником майбутній віце-прем'єр не був, але малював, як згадує його одногрупник, непогано: "Я бачив чудовий портрет дівчини, написаний його рукою".

До речі, на курсі Сівковича був свій диско-клуб. За словами одногрупників, у молодості він був товариським і веселим і досі намагається не пропускати зустрічі випускників.

Так само завжди знаходився час для студентських вечірок у першого віце-прем'єра Андрія Клюєва. Він, кажуть, сам ті танці й організовував. Правда, сам студент Донецького політеху ніколи не співав і не танцював - соромився.

А от міністр молоді та спорту Равіль Сафіуллін танцями не гребував.

"Фірмовим знаком Равіля був рок-н-рол. Коли він виходив на майданчик танцювати твіст, усі дівчата починали стріляти в його сторону очима. У ті часи хоча б один танець із Сафіулліним був головною нагородою для всіх дівчат нашого вузу. Студентки стояли на танцях коло стіночки і чекали, щоб Сафіуллін запросив їх", - розповідає однокурсниця екс-президента Професійної футбольної ліги регіоналка Тетяна Бахтєєва.

"На жаль, тоді ми не були з ним знайомі і нам не вдалося повальсувати разом. Зараз згадуємо той час з посмішкою і ностальгуємо за тим безтурботним часам", - додала депутатка Партії регіонів.

За її словами, колишній віце-президент футбольного клубу "Шахтар" (Донецьк) був модником: "Він був справжнім стилягою! Завжди виглядав на всі сто: стрижка, одяг, начищене взуття".

А якщо між парами у Сафіулліна випадало "вікно", він, кажуть, одразу біг на зелений газон. Окрім того у нинішнього міністра було громадське доручення - він поширював підписку на періодичні видання.

Нагадаємо, навчався Равіль Сафович у Донецькому державному медінституті імені Горького. У 1978-му він закінчив санітарно-гігієнічний факультет за фахом "Лікар-гігієніст, епідеміолог".

"Якщо хтось з наших спільних з Равілем знайомих хворіє, ми обов'язково зідзвонюємося і радимося: які ліки або процедуру краще порекомендувати", - зізнається Бахтєєва.

Цікаво, що нинішній віце-прем'єр Сергій Тігіпко після вступу у Дніпропетровську металургійну академію став комендантом гуртожитку і був ним аж до випуску.

А міністр оборони Михайло Єжель в молодості ходив по зорях. Майбутній глава Міноборони вчився у Чорноморському вищому військово-морському училищі імені Нахімова.

"Ми разом з Мішею поступали: навіть пам'ятаю, де ми жили перед іспитами - в елінгу на березі Піщаної бухти", - згадує однокурсник міністра, Володимир Ушаков. Щороку у курсантів була морська практика.

"Після другого курсу ми здійснювали перехід: Кронштадт-Севастополь навколо Європи. Їхали потягом у Ленінград, а звідти через океани і моря йшли у Севастополь. Займалися штурманською практикою, визначали місцезнаходження корабля навіть за зорями", - розповідає інший однокурсник Єжеля Микола Тєрєхов.

Під час практик у курсантів були екскурсії по кораблях, ракетних базах. А у 1975-му, перед випуском, Михайло два місяці провів у Североморську на бойових кораблях.

"Під час навчання став "шлюпарем". На травневі у Севастополі проходили гонки на шлюпках серед усіх команд Чорноморського флоту", - розповідає однокурсник міністра.

Також Єжель, кажуть, добре грав у баскетбол, боксував і бігав кроси. Крім того, він був найвищим у роті - 190 сантиметрів при 90 кілограмах ваги.

А розважалися курсанти у походах. Мовляв, до 4-го курсу розпорядок був суворий, а потім вони ходили у звільнення хоч щодня. Часто на березі ласували мідіями. У якості стипендії отримували курсанти близько 15-16 рублів на місяць. Іноді вистачало і на шампанське для дівчини. Звісно, ходили на танці та у кіно.

Водночас головним захопленням міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова був баскетбол. Він був капітаном вузівської збірної і брав участь у республіканських змаганнях.

А ще Могильов з азартом брав участь у популярних на той час змаганнях "Нумо, дівчата", "Нумо, хлопці".

За освітою Анатолій - фізик і "трудовик". У 1977-му він закінчив Слов'янський педуніверситет і, за словами одногрупників, профільні предмети любив. Могильов навіть попрацював учителем фізики у середній школі Слов'янська, а ще кілька років чергував на вулиці як дружинник.

Ще один фізик за освітою - міністр юстиції Олександр Лавринович. У 1978-му році він закінчив кафедру оптики Університету імені Шевченка.

Правда, за словами одногрупника міністра Василя Богдана, улюбленим предметом Лавриновича була історія КПРС: "Він як починав виступати на семінарах - просто заслухаєшся! У цьому його не можна було переплюнути".

Як розповідає одногрупник Лавриновича, той мав непогані організаторські здібності. Два роки нинішнє обличчя юстиції був керівником будзагону, їздив з іншими у Смоленську область будувати дитсадок.

"За сезон привозили чистими тисячу рублів, а стипендія була 40-45 рублів. Але більше за все ми любили підробіток на кондитерській фабриці. Там ми тягали бочки, мішки, отримували за зміну по 10 рублів і цукерки", - згадує солодку молодість одногрупник Лавриновича.

Брав міністр участь і у спортивних змаганнях з футболу, легкої атлетики. Докоряти ж Лавриновичу можна тим, що він "тримався осторонь".

"Наприклад, наш курс часто ходив у походи, у Карпати, приміром, але він не брав участь у цих заходах", - скаржиться одногрупник міністра. Та й на 10-річчя випуску у 1988-му році Лавринович не прийшов.

Текст за матеріалами "Сегодня"

Фото з сайту "Сегодня", Кафедри Геодезії, прес-служби Тігіпка та Дмитра Амідова