Королевську і Шевченка спустили під землю
Депутати українські - люди, які сумувати не люблять. То вони м’яча ганяють, то шахові турніри організовують, то тенісними ракетками розмахують. Але не лише питаннями спорту і здоров’я переймаються нардепи: іноді їм може заманутися "наблизитися до народу".
Прикладом, подивитися, як живеться і, зокрема, працюється звичайним шахтарям. Тож, 26 лютого групка бютівців спробувала знайти підхід до Сходу України. Заради цього вони навіть спустилися в шахту.
Підкорювати Донбас, а точніше Луганщину, відважилися лише шестеро– Євген Суслов, Андрій Шевченко, Ігор Жиденко, Руслан Лук’янчук, Володимир Скубенко та Зоя Шишкіна. Допомагали їм у цьому місцеві "сердечні" депутати - Наталія Королевська, Віталій Курило та Валерій Шаманов.
Польові донбаські реалії. Шахта "Білореченська" |
Просто так у шахту не спустишся. Тому Шевченку довелося пройти обов’язковий курс молодого шахтаря |
Перед спуском у надра земні гості-депутати мусили записатися у спеціальну книгу та отримати номерок |
Королевська на прощання перевіряє свій мобільник: навряд чи на глибині 620 метрів під землею є мобільний зв’язок |
До спуску залишаються лічені хвилини. Треба підготуватися морально... |
Власне, сам спуск у шахту зайняв більше трьох годин. Під землею шахтарі показали нардепам весь цикл видобутку вугілля.
Більше того, нардепам довелося і лаву самим проповзти, і на "козі" проїхатись, кожному вдалося постояти з забойним молотком і самостійно собі добути чорний сувенір.
Королевська: "Я ж казала, вам, що ніяких донбаських бандитів в шахті немає" |
Хлопці, ми вже нагорі: посміхаємось і махаємо, посміхаємось і махаємо! |
А Шевченко навіть світився |
Жиденко: "Темно там внизу... і скрізь вугілля...вугілля...вугілля" |
Королевська: "А як вам мої новенькі рукавички?" |
Шевченко: "Це був не похід на схід. Це був підхід до сходу" |
Королевська: "Бачу, хлопці екскурсія Донбасом вам сподобалася..." |
"Что ты знаешь о солнце, если в шахте ты не был?" |
"Юліє Володимирівно, дорогу прокладено! Та й ми тут вже трішки освоїлись" |
Фото Миколи Сидорова