Перевір, який ти козак: клейноди, гетьмани та зброя. Тест

Згідно досліджень історика Андреаса Каппелера, вперше у друкованих текстах про козаків розповідає “Трактат про дві Сарматії” (1517 рік). Його автор – Мацей Меховіта,професор, ректор Краківського університету, особистий лікар короля Сигізмунда Першого

Згідно досліджень історика Андреаса Каппелера, вперше у друкованих текстах про козаків розповідає “Трактат про дві Сарматії” (1517 рік). Його автор – Мацей Меховіта,професор, ректор Краківського університету, особистий лікар короля Сигізмунда Першого

Згідно досліджень історика Андреаса Каппелера, вперше у друкованих текстах про козаків розповідає “Трактат про дві Сарматії” (1517 рік). Його автор – Мацей Меховіта,професор, ректор Краківського університету, особистий лікар короля Сигізмунда Першого

Якщо вірити “Історії Русів” (видана 1846 року) “руським шайтаном” називали легендарного Івана Сірка. Автор “Історії Русів” додає: при достатньому числі війська Сірко міг би стати новим Тамерланом або Чингісханом

Якщо вірити “Історії Русів” (видана 1846 року) “руським шайтаном” називали легендарного Івана Сірка. Автор “Історії Русів” додає: при достатньому числі війська Сірко міг би стати новим Тамерланом або Чингісханом

Якщо вірити “Історії Русів” (видана 1846 року) “руським шайтаном” називали легендарного Івана Сірка. Автор “Історії Русів” додає: при достатньому числі війська Сірко міг би стати новим Тамерланом або Чингісханом

Дуель, на яку кликали козаки, має назву “герць”, “герець”. Це було фішкою окремих відчайдух. Коли дві армії стояли напередодні великої битви одна перед одною, деякі козаки виходили зі строю. Вони провокували ворога жартами, образливими словами та закликали вийти битися сам на сам

Дуель, на яку кликали козаки, має назву “герць”, “герець”. Це було фішкою окремих відчайдух. Коли дві армії стояли напередодні великої битви одна перед одною, деякі козаки виходили зі строю. Вони провокували ворога жартами, образливими словами та закликали вийти битися сам на сам

Дуель, на яку кликали козаки, має назву “герць”, “герець”. Це було фішкою окремих відчайдух. Коли дві армії стояли напередодні великої битви одна перед одною, деякі козаки виходили зі строю. Вони провокували ворога жартами, образливими словами та закликали вийти битися сам на сам

Надзвичайно популярним став Мазепа через легенду про любовну інтрижку з дружиною одного з польських вельмож. Мазепу начебто прив’язали до коня та відправили голяком з Польщі в Україну, де він став ватажком козаків. Цей сюжет поширився в європейській літературі, музиці, мистецтві епохи романтизму. А потім і перекочував в маскульт: образ Мазепи використовували на рекламі табаку та навіть ставили циркові номери “Мазепа”

Надзвичайно популярним став Мазепа через легенду про любовну інтрижку з дружиною одного з польських вельмож. Мазепу начебто прив’язали до коня та відправили голяком з Польщі в Україну, де він став ватажком козаків. Цей сюжет поширився в європейській літературі, музиці, мистецтві епохи романтизму. А потім і перекочував в маскульт: образ Мазепи використовували на рекламі табаку та навіть ставили циркові номери “Мазепа”

Надзвичайно популярним став Мазепа через легенду про любовну інтрижку з дружиною одного з польських вельмож. Мазепу начебто прив’язали до коня та відправили голяком з Польщі в Україну, де він став ватажком козаків. Цей сюжет поширився в європейській літературі, музиці, мистецтві епохи романтизму. А потім і перекочував в маскульт: образ Мазепи використовували на рекламі табаку та навіть ставили циркові номери “Мазепа”

Козак з мушкетом (самопалом) та шаблею – основа для геральдики Війська Запорозького. Від першої відомої печатки Війська Запорозького 1592 року до герба Української держави 1918 року Павла Скоропадського

Козак з мушкетом (самопалом) та шаблею – основа для геральдики Війська Запорозького. Від першої відомої печатки Війська Запорозького 1592 року до герба Української держави 1918 року Павла Скоропадського

Козак з мушкетом (самопалом) та шаблею – основа для геральдики Війська Запорозького. Від першої відомої печатки Війська Запорозького 1592 року до герба Української держави 1918 року Павла Скоропадського

В баталіях із ворогом козаки використовували багатоствольні ожиги – скорострільну зброю, яку складали зі стволів рушниць або дрібнокаліберних гармат. Щодо гаківниці – це довга та важка рушниця. А карабела – тип шаблі, зазвичай з рукояттю у формі голови орла

В баталіях із ворогом козаки використовували багатоствольні ожиги – скорострільну зброю, яку складали зі стволів рушниць або дрібнокаліберних гармат. Щодо гаківниці – це довга та важка рушниця. А карабела – тип шаблі, зазвичай з рукояттю у формі голови орла

В баталіях із ворогом козаки використовували багатоствольні ожиги – скорострільну зброю, яку складали зі стволів рушниць або дрібнокаліберних гармат. Щодо гаківниці – це довга та важка рушниця. А карабела – тип шаблі, зазвичай з рукояттю у формі голови орла

В європейських публікаціях середини 17 століття “Одіссеєм козаків” називали Богдана Хмельницького. Сучасник Хмельницького П’єр Шевальє в книзі “Війна козаків проти Польщі (1668 рік) писав: “В Русі воскрес новий Кромвель, не менш честолюбний, не менш сміливий і такий самий політик”

В європейських публікаціях середини 17 століття “Одіссеєм козаків” називали Богдана Хмельницького. Сучасник Хмельницького П’єр Шевальє в книзі “Війна козаків проти Польщі (1668 рік) писав: “В Русі воскрес новий Кромвель, не менш честолюбний, не менш сміливий і такий самий політик”

В європейських публікаціях середини 17 століття “Одіссеєм козаків” називали Богдана Хмельницького. Сучасник Хмельницького П’єр Шевальє в книзі “Війна козаків проти Польщі (1668 рік) писав: “В Русі воскрес новий Кромвель, не менш честолюбний, не менш сміливий і такий самий політик”

В даному випадку “піхви” – це футляр для холодної зброї, а не те, що ви подумали

В даному випадку “піхви” – це футляр для холодної зброї, а не те, що ви подумали

В даному випадку “піхви” – це футляр для холодної зброї, а не те, що ви подумали

До символів влади не відносилась шабля. До клейнодів відносились гармати, за які відповідали генеральний чи полковий обозний, а на Січі – пушкар. Сурми, за допомогою яких, зокрема, подавали різні сигнали та закликали до бою, знаходились у віданні сурмачів

До символів влади не відносилась шабля. До клейнодів відносились гармати, за які відповідали генеральний чи полковий обозний, а на Січі – пушкар. Сурми, за допомогою яких, зокрема, подавали різні сигнали та закликали до бою, знаходились у віданні сурмачів

До символів влади не відносилась шабля. До клейнодів відносились гармати, за які відповідали генеральний чи полковий обозний, а на Січі – пушкар. Сурми, за допомогою яких, зокрема, подавали різні сигнали та закликали до бою, знаходились у віданні сурмачів

Згідно досліджень історика Андреаса Каппелера – у перше десятиріччя 18-го століття. Тоді перша регулярна газета британської колонії Массачусетс “The Boston News-Letter” писала про походи козаків у 1704-1708 роках на поляків під проводом гетьмана Мазепи

Згідно досліджень історика Андреаса Каппелера – у перше десятиріччя 18-го століття. Тоді перша регулярна газета британської колонії Массачусетс “The Boston News-Letter” писала про походи козаків у 1704-1708 роках на поляків під проводом гетьмана Мазепи

Згідно досліджень історика Андреаса Каппелера – у перше десятиріччя 18-го століття. Тоді перша регулярна газета британської колонії Массачусетс “The Boston News-Letter” писала про походи козаків у 1704-1708 роках на поляків під проводом гетьмана Мазепи

Серденята – одна з назв найманих воїнів-сердюків. Вони складали гетьманську гвардію – сердюцькі полки, яких утримували гетьманським коштом

Серденята – одна з назв найманих воїнів-сердюків. Вони складали гетьманську гвардію – сердюцькі полки, яких утримували гетьманським коштом

Серденята – одна з назв найманих воїнів-сердюків. Вони складали гетьманську гвардію – сердюцькі полки, яких утримували гетьманським коштом

Козаків, а згодом і в цілому жителів України московити називали “черкасами”. Такий екзонім (назва, яка не вживається народом, якого вона стосується) зустрічається в офіційних документах Московії 16 століття. І зберігається у російській мові до 18 століття

Козаків, а згодом і в цілому жителів України московити називали “черкасами”. Такий екзонім (назва, яка не вживається народом, якого вона стосується) зустрічається в офіційних документах Московії 16 століття. І зберігається у російській мові до 18 століття

Козаків, а згодом і в цілому жителів України московити називали “черкасами”. Такий екзонім (назва, яка не вживається народом, якого вона стосується) зустрічається в офіційних документах Московії 16 століття. І зберігається у російській мові до 18 століття

1764 року Катерина II змусила Кирила Розумовського зректись від гетьманства, який наступних 150 років був останнім гетьманом України. Але гетьманство відновили 1917 року за Павла Скоропадського, який в цьому титулі правив Українською державою трохи більше семи місяців

1764 року Катерина II змусила Кирила Розумовського зректись від гетьманства, який наступних 150 років був останнім гетьманом України. Але гетьманство відновили 1917 року за Павла Скоропадського, який в цьому титулі правив Українською державою трохи більше семи місяців

1764 року Катерина II змусила Кирила Розумовського зректись від гетьманства, який наступних 150 років був останнім гетьманом України. Але гетьманство відновили 1917 року за Павла Скоропадського, який в цьому титулі правив Українською державою трохи більше семи місяців

Каламар – це чорнильниця. Майстри робили їх з металу, скла та керамики для козацьких канцелярій. Каламар вважався символом влади (клейнодом) військового писаря

Каламар – це чорнильниця. Майстри робили їх з металу, скла та керамики для козацьких канцелярій. Каламар вважався символом влади (клейнодом) військового писаря

Каламар – це чорнильниця. Майстри робили їх з металу, скла та керамики для козацьких канцелярій. Каламар вважався символом влади (клейнодом) військового писаря

За деякими давніми описами традицій січовиків, обраний ватажок мав двічі відмовитися від наданої йому честі, а потім погодитися бути отаманом

За деякими давніми описами традицій січовиків, обраний ватажок мав двічі відмовитися від наданої йому честі, а потім погодитися бути отаманом

За деякими давніми описами традицій січовиків, обраний ватажок мав двічі відмовитися від наданої йому честі, а потім погодитися бути отаманом