Змієлюд, вовкулака та боги: як міфологічні образи оживають у виставі театру "Гармидер"
Луцький незалежний театр "Гармидер" вирушає у всеукраїнський тур із виставою "Озерний вітер" за мотивами повісті Юрка Покальчука, яка вперше вийшла друком 1990 року. У Києві, де Покальчук довгий час жив і формував культурне середовище – зокрема був артдиректором кнайпи "Купідон", – виставу покажуть 19 травня на "Сцені 6".
"Озерний вітер" – фентезійна історія кохання
Події "Озерного вітру" розгортаються на Поліссі, у дохристиянському часопросторі. Там люди приносять жертви богам, селяться навколо водойм і називають свій світ Яв. Люди знають, що поруч існують ще два світи – потойбічні Прав і Нав, і дуже легко порушити баланс й перетнути межу, яка їх розділяє.
Так і стається однієї ночі, коли підводна Царівна О викрадає юнака Волина. Володарка озера давно спостерігає за хлопцем, а напередодні свята Купала здійснює своє заповітне бажання. Волин потрапляє до підводного Наву, отримує силу озерного княжича, чуттєві насолоди й постійне відновлення юності на багато років. Однак єдине, від чого Царівна О не здатна його вберегти, – почуття до земної дівчини. І саме воно знову порушить баланс між трьома світами.
Як творять магію – в деталях
Режисерка вистави "Озерний вітер", авторка інсценізації Руслана Порицька не переказує текст Юрка Покальчука дослівно. Вона зберігає ядро історії й поступово відкриває глядачу персонажів, добре знайомих із народних вірувань.
"У селах, де ми збирали фольклор, місцеві люди не просто вірять у русалок, а лишають для них гостинці на "зелені свята". Також тут немає сенсу пояснювати про три світи – люди досі мають на увазі ці правила", – каже режисерка.
Колорит у виставі підсилює звукова палітра: автентичні поліські мотиви, русальні пісні, фольклор у сучасній обробці, – частину композицій актори виконують наживо. Візуальний світ вибудовується через сценографію, світло, відеоарт і костюми.
Персонажі "Озерного вітру"
Персонажів вистави – за правилами трьох світів – можна розділити на людей і "потойбіччя". Вони всі не просто дійові особи, а носії своєї "суперсили", яка для глядача зрозуміла інтуїтивно.
У потойбіччі "Озерного вітру" з'являються знайомі з народних вірувань русалки й перелесники, прадавні боги Род та Рожаниця – покровителі продовження роду й людської долі, людо-звірі на кшталт вовкулаки та Змієлюда, а також Морок і Потвора – істоти, що уособлюють людські страхи.
Знайомі герої – русалки й Перелесник – отримують у виставі нові риси. Володарка озера, повелителька русалок Царівна О (Юлія Варченко) поєднує холоднокровність із вразливістю, через що її зв'язок із Волином стає ще небезпечнішим. А Перелесник у втіленні Вадима Хаїнського зберігає образ вогняного духа-спокусника, але при цьому стає в чомусь філософом, і трохи психологом. Характер Перелесника підкреслюють на сцені й яскраві деталі – так, він покурює колоритну люльку, яку створили у Луцькому театрі ляльок.
"Подейкують, що й сам Юрко Покальчук був таким собі Перелесником. Любив зваби, завжди знав, що і як розповісти людині, щоби прихилити на свій бік", – додає про образ режисерка Руслана Порицька.
Маски як спосіб "ввімкнути" персонажів
Харизму більшості "потойбічних" персонажів "Озерного вітру" розкривать і доповнюють авторські маски – майстрині Зірки Савки. Вони не просто ілюструють, а часто формують образи. Художниця Зірка Савка описує процес як постійний рух між ідеєю і матеріалом.
"Найскладнішим був Змієлюд – спочатку планувала просту форму без пап'є-маше. Але в процесі довелося вишивати бісером, шити шапку з нуля, а тканину розписувати вручну", – каже художниця. Додає, що деякі образи змінювалися вже в роботі.
"З Родом було цікаво – спочатку були обпалені стрічки, які мали кріпитися на маску, а потім їх переосмислили в інших персонажах", – розповідає майстриня. Каже: інколи персонажа доводилося буквально перебудовувати: "Вовкулака спочатку був занадто милий, тож довелося його зламати і зібрати заново".
У масці Рода так з'явилися природні деталі – шматки кори давніх дерев. А Потвора отримала рухому нижню щелепу вже під час тестів – як спосіб зробити її живою у взаємодії з акторкою.
Театр, який збирає міф
Всі герої – яскраві й колоритні, у виставі "Озерний вітер", як і в книжці Юрка Покальчука, гармонійно співіснують. З ними вистава ніби оживлює прадавній міф – збирає в одному просторі персонажів, які давно існують у народних уявленнях, але рідко постають як цілісний фентезійний світ. В такій атмосфері й стилістиці "Озерний вітер" говорить до глядача про теми, актуальні зараз.
"Мені дуже до вподоби ця історія ще й тому, що в ній – життя не закінчується після смерті. Є щось більше, що дозволяє людині в процесі переродження залишатися присутньою. І така філософія мені здається дуже потрібною нам сьогоднішнім", – каже Руслана Порицька.
- Над виставою працюють:
Руслана Порицька – авторка інсценізації, режисерка-постановниця
Дарина Панас – музична режисерка
Анна Івченко – саунд-дизайнерка
Анна Масленнікова – режисерка з пластики
Юлія Федосеєва – художниця костюмів
Зірка Савка – художниця масок
Олеся Іщук – художниця з ляльок
Дарина Громик – відеохудожниця
Світлана Змєєва – художниця зі сценічного освітлення.
На сцені: Артур Березовський, Юлія Варченко, Соломія Войтович, Юрій Ляшук, Дарина Громик, Вадим Хаїнський, Єва Сардачук-Король, Анастасія Сергійчук, Яна Пех, Тарас Манькут.
Опісля показу в Києві – "Озерний вітер" вирушить у подорож Україною, щоби привертати більше уваги до постаті автора – Юрка Покальчука та відновлення його родинної садиби, де зараз облаштовуть креативний простір та резиденцію для письменників – "Дім Пако".
Коли і де шукати виставу
Київ: 19 травня, 19.00 (відкриття дверей – 18.30), "Сцена 6" (вул. Васильківська, 1).
Полтава: 21 травня, 18.00, Полтавський музично-драматичний театр імені Гоголя (вул. Соборності, 23).
Львів: 30 червня, 18.30, Львівський академічний драматичний театр ім. Лесі Українки (вул.Городоцька, 36).
Чернівці: 1 липня, 18.00, Чернівецький музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської (пл. Театральна, 1).
Тернопіль: 2 липня, 18.00, Тернопільський академічний обласний український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка (бульвар Тараса Шевченка, 6).
Рівне: 6 липня, 18.00, Рівненський академічний український музично-драматичний театр (Театральна пл. 1).
Івано-Франківськ: 1 серпня, 18.00, Івано-Франківська обласна філармонія (вул. Леся Курбаса 3).
Довідка
Юрко Покальчук (1941–2008) – письменник, перекладач і культурний діяч, автор понад 20 книжок. Першим переклав українською твори Хорхе Луїса Борхеса та Хуліо Кортасара. Також перекладав Ернеста Гемінґвея, Артюра Рембо, Джерома Девіда Селінджера та інших.
Вистава "Озерний вітер" театру "Гармидер" створена в межах масштабної ініціативи – креативного простору "Дім Пако" в Луцьку, присвяченого родині Покальчуків. Проєкт реалізовують Літературна платформа "Фронтера" спільно з платформою "Алгоритм дій". Ініціатива спрямована на системне дослідження, переосмислення та промоцію творчої й культурної спадщини Юрка Покальчука та його родини через міждисциплінарні формати, зокрема театр, літературу, публічні події та культурні проєкти. "Дім Пако" функціонує як платформа для актуалізації спадщини Покальчуків у сучасному українському культурному контексті.
