Червоненку сняться політичні жахи, а найщасливіші моменти він пережив з Ющенком

Екс-міністра транспорту Євгена Червоненка давно характеризують як людину екстремальну і при тому вкрай сентиментальну. Він любить швидкість і вважає: "Тиснути на газ – це завжди краще, ніж на гальма. Просто треба керувати".

"Я живу у своєму стилі, у своєму світовідчутті. У мене є така фраза, я її часто повторюю: "У кожної людини є своя швидкість їхати й жити". Якщо я поїду тихіше, можливо, розіб‘юся, тому що я буду не я. Ви уявляєте Червоненка з манерами.. - ну, хто в нас виживає - Петра Симоненка? От у нас багато чиновників від Ілліча до Ілліча без інфаркта й параліча", - каже теперішній запорізький губернатор.

Червоненко не хоче бути як Симоненко: "від Ілліча до Ілліча без інфаркта й параліча"

При цьому габаритний нашоукраїнець вибрав досить романтичний засіб пересування. По роботі помаранчевий екс-міністр літає на гелікоптері – і швидко, і панорама відкривається ще та.

"Я намагаюся об‘єднувати часто не поєднуване. Гелікоптер - це проста логістика. Мені, якщо летіти за терміновим викликом в Київ, потрібно сорок хвилин їхати або у запорізький або в дніпропетровський аеропорт, віпи-шміпи, година з чимось польоту, знову віпи-шміпи... Я ходжу вже через звичайну, так швидше й дешевше і з народом якось цікавіше. А тоді ще сорок хвилин їхати від Борисполя. А так я сів з пілотом – година сорок п‘ять і ми вже на місці", - пояснив Червоненко доцільність свого летючого "бойового коня" в інтерв‘ю у програмі "Приховане життя".

По роботі зручніше на гелікоптері - одразу двох зайців можна вбити: і швидко, і панорами романтичні око милують

Отже, стаж польоту у пана Євгена вже понад 55 годин. "Мій вчитель Сергій Чорний і пілот Руслан ще мені оцінку на відмінно не поставлять, тож мені є над чим працювати", - каже він.

Цікаво, але безпосереднім власником літаючого апарату є не сам Євген Червоненко, а його брат. "А щоб менше питань ставили", - відмахнувся екс-міністр.

Надумає якийсь голова адміністрації губернатору запорізькому очі замилити, а він - бац, з-за комори на гелікоптері вилетить, все обдивиться та ще й прочухана дасть

"Я можу собі дозволити і мій брат і моя родина, щоб у мене це було. Це мені дуже допомагає в роботі. От голови адміністрацій іноді в шоці. Знаєте, ці хліб-сіль і показ "потьомкінських дєрєвєнь"... А тут раз – я з-за комори: і згори все подивився, де, вибачте, бардак, і кажу: "Ти мені не показуй свіже вифарбувану траву, а пішли подивимось, що у тебе з каналізацією або що у тебе з фермами, чому така безгосподарність, в якому стані школа?" – розповідає Червоненко.

Червоненко давно не висипається й уві сні не літає: політичні жахи замучили

"Мені один мій друг сказав страшну річ: "Ти дивуєшся, чому тебе не люблять? А чого ти весь час намагаєшся мишей змусити літати? Ти, потискаючи руку, думаєш, що вони живуть у твоїй системі координат, а вони ненавидять тебе за те, що ти можеш... всі ж наші ходять в костюмах від Бріоні, але розказують, що вони живуть на одну, так би мовити, зарплату. От за цей гелікоптер, от за цю червону машину".

Проте уві сні Червоненко давно літати не доводилося – нічні жахи замучили. До речі, у політиків і нічні жахи політичні... "На жаль, я забув, коли я висипався. Найгидкіше, коли починають снитися якісь жахи, комбінації українських політиків. Зараз я сплю, після того як полегшав, скинув зайву вагу, взяв себе в руки, тренуюся..," – поділився він.

Інколи після лижної прогулянки Червоненка можуть покликати на сто грам: "Якось це дає жити"

Також Червоненко зізнався, що йому приємно, коли його кличуть на сто грам після лижної прогулянки..."Я ж обожнюю гірські лижі. Я став дуже іншим. Мені не потрібно Куршавеля, мені цікаво у своєму середовищі. Я не знаю, як це конвертувати, але мені дуже приємно, коли в Буковелі люди підходять і кажуть: "Дивіться, він стоїть у звичайній черзі, без всілякої охорони, без нічого". Хтось на сто грам покличе. Якось це дає жити", - поділився він.

Окрім того, Євген Червоненко не приховує, що в принципі є людиною щасливою – принаймні моменти щастя переживав не одноразово. Щоправда, коли його попросили пригадати хоч один, запорізькому губернатору на згадку прийшов епізод з Віктором Ющенком...

Найпам'ятніші моменти щастя екс-міністр транспорту пережив з Віктором Ющенком

"Це було 10-го січня 2005 року. Ми з Саакашвілі і Віктором Андрійовичем були в Тисовці в Карпатах. Пролунав дзвінок. Спершу Віра Ульянченко зателефонувала і сказала: "Все, Ющенко - президент, офіційно". І ми з‘їхались туди, я зібрав усю свою команду, кажу: "Все, давайте, виймайте феєрверки, які там на Різдво, – у нас день щастя", - оголосив тоді Червоненко.

Червоненко бавиться на морі з донькою, яка багато років потому давала жару в Лондоні

"Ющенко вже взяв Тараса і стояв коло вікна, і тут дзвінок телефону - моя донька, з Англії. Вони з донькою Ігоря Мітюкова, тодішнього посла, були керівниками помаранчевого руху в Лондоні, ходили там, збирали кошти, демонстрації під посольством. І вона сказала фразу, після якої я все кинув і пішов сам в ліс. Вона сказала: "Батько, я дуже тобою пишаюся". Це дорого. Це більше, ніж годинник Турбійон, Версаче, Бріоні..."- завірив розчулений губернатор.

Найбільші подарунки Євгену Червоненку зробили його донька Олександра та Ющенко

Хоча те, що подарункова ручка від президента теж йому дорога, екс-міністр не заперечив: "Знаєте, я буду жити в своєму правилі: ручка-подарунок від президента – це дуже дорого. Не всім президент дарує щиро без сторонніх очей: ми були вдвох... І це наше з ним життя".

І цим життям Червоненко пишається. Принаймні переписувати його не став би. "Це моє життя, це мій шлях. Часом я ставлю собі питання: от 47 років - хотів би я переписати все наново? Я глибоко впевнений, що там в небесній канцелярії є лічильник". Певно, на цей небесний лічильник і розраховує колишній міністр транспорту Червоненко.

Фото Анни Андрієвської та з сайтів nbuv.gov.ua, k1.tv, dsnews.com.ua