В молодості Ющенко не вмів цілуватися, але співав непогано

Кожен, хто навчався в інституті, ніколи не забуде студентські роки. Саме в цей час молоді люди переживають перше серйозне кохання, дорослішають, приймають перші самостійні рішення.

Отже, в день студента цікаво було дізнатись про інститутське життя президента Віктора Ющенка та його відносини з жінками.

Ольга Марцих, колишня однокурсниця Ющенка, розповіла, що в інституті він навіть не вмів цілуватися, але на все свій час...

П‘ятдесятидворічна пані Марцих розповіла, що навчалася на одному курсі з Ющенком, у паралельній групі, а на лекціях сиділа з ним поруч, пише "Газета по-українськи".

Першокурсники Марцих і Ющенко. Світлина зроблена одногрупником Ольги восени 1970-го року, біля Будинку побуту в Тернополі

Обоє вони здобували спеціальність "бухгалтерський сільськогосподарський облік" у Тернопільському фінансово-економічному інституті.

Марцих пощастило більше, ніж нинішньому президенту, бо вона закінчила інститут із "червоним" дипломом, а от Віктор Андрійович отримав диплом звичайного зразка.

Під час навчання Ющенко був профоргом, організовував поїздки в Карпати. То в Мукачеве студентів затягував, то до Хуста, то до Виноградова.

"Мій майбутній чоловік із ним їздив двічі. Юшку разом варили, пісні під гітару співали. Голос у Віктора Андрійовича хороший", - ділиться спогадами Ольга.

Однак, за її словами, в інституті Ющенко не надто переймався справами амурними. Щоправда, ходили чутки, що у майбутнього президента роман з молодою тернопільчанкою, блондинкою, яку батьки нібито не відпустили їхати за розподілом за Віктором.

"Він у бібліотеках відсиджувався, часу не мав. А дівки за ним бігали", - запевняє Ольга.

Молодий Ющенко на навчання їздив із дипломатиком, а після лекцій відвідував туристичний "Клуб шукачів". Також Віктор Андрійович малював шаржі для інститутської стінгазети.

Мешкав студент Ющенко у гуртожитку N 1 на вулиці Львівській у Тернополі.

Однак жити йому довелося в "ленінській кімнаті" у кінці коридору ще з одинадцятьма такими самими студентами, провадить пані Марцих і пояснює, що це сталося тому, що Ющенко занадто пізно поселився.

Свята у гуртожитку відзначалися скоріше скромно. Бувало, студенти купували "Лікарську" ковбасу, буханець хліба, іноді відкорковували пляшку недорогого "Сонцедару".

На 25-річчя після закінчення інституту Ющенко, тоді ще прем’єр-міністр, надіслав до навчального закладу вітальну телеграму, але сам не приїхав. Увесь курс зібрався, і лише його одного не було.

Однак навесні 2001-го року. у Володимирі-Волинському, напередодні парламентських виборів, відбулася перша після закінчення інституту зустріч колишніх товаришів по парті.

"Йому шепнули, що серед натовпу є однокурсниця. Віктор Ющенко роззирнувся й одразу мене впізнав, обняв, поцілував. Я розгубилася, не знала, як звертатися до нього - на "Ви" чи на "ти". В інституті він цілуватися не вмів", - згадує далі пані Марцих

Підтримати колишнього однокурсника Ольга прийшла і під час помаранчевої революції. Вона порізала на стрічки свій студентський помаранчевий шалик і роздала односельцям, разом з якими стояла на майдані в Києві.