Кільчицька про матюки, другу дитину та бегемотиху

"Розумієте, те, що ви називаєте матюками, - це нецензурна лайка. Але питання цензури чи нецензури залежить від того, хто цензор", - почала викладати свою "матірну політику" Кільчицька "УНІАНу".

"Наприклад, я кілька днів тому у прямому ефірі на "5 каналі" сказала про команду Тимошенко приблизно таке: то вони в опозиції, то вони в коаліції, то вони хрєн знає де..."

"Для когось слово "хрін" - нецензурне, і багато сайтів написало букву "х" з трьома крапками. А я вам скажу, що хрін - це дуже гарний овоч, якщо його правильно використовувати, але якщо його буде забагато, то він зіпсує будь-яку страву", - впевнено заключила "дама Черновецького".

При цьому Кільчицька попередила, що вона прекрасно все контролює - себе, ніби, також.

"Я контролюю все, чим займаюся. Контролюю своїх домопрацівниць, нянь своєї дитини. Коли я віддавала дитину, яка була в мене під тимчасовою опікою, прийомним батькам, я їм передала три зошити. У них по днях і по годинах розписано, що ця дитина робила: скільки вона з'їла, скільки важила, як вона кашлянула, яку мала температуру і таке інше", - сказала вона в інтерв‘ю.

Ірена Реонольдівна додала, що контролює "найменші деталі: як хтось зайшов, як подивився, як оцінив те чи інше" її слово. "Потім усе це аналізую", - зізналася вона і підсумувала: "Контролювати - це в моїй крові".

При цьому подружка дружини київського мера зізналася, що вона "тіпа не відморожена", а до критики взагалі ставиться, за її ж словами, "дуже позитивно".

"По-перше, я практично на неї не реагую. По-друге - якщо мене критикують, то це означає, що я чогось варта. Безумовно, бувають моменти, коли мені неприємно. Але я публічно не звертаю на них увагу, бо найкращий спосіб відповіді ворогам, недругам, необ'єктивним критикам - ігнорування", - впевнена Кільчицька.

"Я можу, наприклад, з п'яти пунктів критичних зауважень щодо себе відповісти на якийсь один, аби не подумали, що я якась тіпа відморожена, а щось таки відчуваю", - додала Ірена Реонольдівна.

Критика критикою, а похвали і нагороди, вважає Кільчицька, вона сама собі зможе організувати найліпше.

"За те, що я допомагаю людям, я знаю, як себе нагородити - іду в салон краси й отримую при цьому більше задоволення, ніж від якихось нагород. Я собі знаю ціну!" - попередила вона.

А от із поняттям азартності колоритна мерська дама щось накрутила - приплела туди і любов, і трудоголізм, і чужі проблеми.

"Я небайдужа, я дуже азартна людина! Причому азартна в усьому, з азартом вникаю в чужі проблеми. Тому, звісно, мені нелегко працювати, бо не можу дозволити собі бути жорсткою та байдужою", - ділиться сокровенним Ірена Реонольдівна.

Кільчицька при цьому додає, що вона "дуже емоційна людина": "У приватному листуванні я завжди в кінці дописую: "З любов'ю". Чому так? Бо все, що я роблю, роблю з любов'ю. Я ніколи не робитиму щось тільки задля галочки. Вважаю, що так може робити лише азартна людина".

"Не думаю, що можна бути азартним у чомусь одному... Безумовно, я трудоголік. Але я не граю в азартні ігри - наприклад, автомати, бо вважаю це злом. Не граю в казино, у карти. Не вмію робити цього професійно, і це дуже добре, бо з моїм азартом програла б усе своє майно", - переконує вона.

Окрім того, заступник київського мера розповіла трохи про свою маленьку доньку Моніку, якій вже виповнився рік і місяць від дня народження.

"Вона говорить дуже багато слів. Вона в мене така смішна... Недавно прийшла додому і побачила, що обличчя в неї все в синяках: і під оком, і на чолі... Вона безперестанку бігає, ніяк не всидить на місці і не дає себе нікому підтримувати. Сподівається тільки на себе. У неї характер точнісінько, як у її мами", - гордо констатує Кільчицька.

Ірена Реонольдівна також додала, що маленьку навідує і її батько, й інші родичі. Проте від відповіді на питання "А хто ж насправді той батько?" ухилилася: "А чому це так усіх цікавить?"

А потім, сміючись, додала: "Уявляєте, якщо я скажу, то вся цікавість пройде. Хай якийсь час це ще поцікавить людей". Тим не менш, дала таки Ірена Реонольдівна тему для роздумів.

"Я ніколи не полюбляла хлопців-відмінників. Правильні чоловіки ніколи не привертали моєї уваги... А що стосується чоловіка, з яким би я могла бути поряд, то він має бути розумним, благородним і вміти заробляти гроші. Тоді решта негативних рис не матимуть значення", - повідомила вона пресу.

При цьому подруга Черновецьких додала, що ЇЇ чоловік має заробляти більше за неї: "Безумовно! А навіщо він мені тоді потрібен, якщо зароблятиме стільки, скільки я?"

Разом з тим, відповідаючи на питання, чи хоче вона ще дітей, Кільчицька заінтригувала: "Я сподіваюся, що найближчим часом це станеться".

Цікавий факт: у неділю на черговий вечір "Українського Тижня Моди" Ірена Реонольдівна сиділа поруч із співаком Андрієм Кравчуком. І все б нічого, але артист так тісно притулився ззаду до жіночого плеча...

А ще повеселила Кільчицька згадкою про Довгого і його пристрасть до слонів. Запізнився Олесик, каже жінка, із опікою над слоном з Київського зоопарку.

"Пан Довгий колекціонує статуетки слонів, тож заявив, що опікуватиметься слоном із зоопарку. Але поки він це сказав, на слона вишикувалася черга. Є дві дуже серйозні структури, які хочуть взяти цього слона під опіку. І ми вже пообіцяли його одній із цих структур", - зізналася вона відверто.

"Так що панові Довгому тут не пощастило. Але в нас є бегемотиха, якій цього року сповнюється 50 років. Я хочу письмово підписати з ним домовленість, аби він узяв її під особистий патронат", - потішила, мабуть, Довгого дама.

Тим більше, що на день народження Олеся Кільчицька, за її словами, подарувала Довгому "дуже красиву статуетку бегемота авторської роботи Франка Мейслера. У нього красиво відкривається паща, у якій видно рибку. Так ось матиме пару до свого бегемота".

Фото Анни Андрієвської, фото "УНІАНу", "Ліги", "Нової" та фото, надане Вікторією Доманською