Довгий тягав блондинок, а тепер грає на саксофоні і співає
Заступник Черновецького, схоже, розпочав нову компанію самопіару. Проте, якщо раніше Олесь позиціонувався як маленький та спритненький, місцями нахабний і необґрунтовано щедрий, тепер він стає паїнькою.
Так, Довгий звозив журналістів у гості до своїх дідуся та бабусі у село Дмитровичі під Києвом.
Розкішний двоповерховий маєток секретар Київради побудував своїм стареньким на 50-ту річницю, золоте весілля.
Однак, підводячи до хором, Довгий одразу кинув виправдувальну репліку: "Свого заміського будинку у мене немає".
"Був, продав, зараз знімаю і хочу побудувати власний, фундаментальний, щоб у ньому було місце для родини і дітей", - пояснив Лесик "Бліку".
Але от з сім‘єю і дітьми поки якось не складається. Заступник київського мера нарікає, що просто женитися нема на кому.
"Я б із задоволенням, якби було на кому. Зараз я абсолютно холостий молодий чоловік і ні з ким не зустрічаюся", - так, між іншим, зауважив Олесь. Та й дід-поет Олексій Прокопович онука підтримує: "Для повного щастя потрібно женитися".
Ну а поки Довгий обладнав будинок своїм діду-бабусі. Є тут і більярд, і басейн, і бібліотека, і масажний стіл, і сауна, і камін у вітальні, і телевізор у стародавній рамі на всю стіну.
Однак серед усього цього бабусі Довгого Марії Іванівні таки чогось бракує. "Лесику, купи мені бігову доріжку, таку, як у фітнес-клубі", - жартівливо просить вона онука, розливаючи гостям чай.
До чаю старенька спекла маковий пиріг, а фруктові кошички, кремові тістечка і сирні кекси доставили з кондитерської.
Така домашня, неформальна обстановка спонукала Олеся Довгого на інтимні зізнання. Так, після декламації вірша, написаного дідом, секретар Київради зізнався, що вже рік вчиться грати на саксофоні. Мало того, за його словами, він навіть співає з однією відомою джазовою групою - для душі.
"Лесик дуже хороша дитина, добрий такий. Пам'ятаю, коли років дванадцять йому було, ми їздили на море. Не встигну я моргнути, він вже повненьку блондинку Сніжану на руках носить. А потім іншу. Я так переживала, щоб він не заробив грижу", - розповідає зворушена спогадами бабуля.
"Ого, дає, бабуня! Це ще не найсмішніше! Пам'ятаю, у дитинстві навчився на уроці праці ґудзики пришивати. То я з усіх речей в будинку позрізав ґудзики і нашив їх на штори", - посміхається Олесь. Як кажуть, змусь дурня молитися, то він і лоба розіб‘є.
А взагалі, Довгий, як пише видання, - хлопець господарський. Вміє і дрова рубати, і машину ремонтувати, і цвяхи забивати, і куховарити.
"Найкраще виходить м'ясо на грилі. А ще поїдати на час бабусині пельмені у необмежених кількостях", - зізнається заступник Черновецького.
Коли Олесь приїжджає до діда-баби, то паркує своє "BMW" біля старої синьої хатки. Це - старий будинок його дідуся й бабусі. І, за словами Довгого, саме у цій хатинці "буде музей нашого козацького роду".
"Дід знайшов предків аж до XVI сторіччя. І навіть відновив історію нашого прізвища Довгих", - розповідає Лесик
"Був колись козак такого ж зросту, як ми з Олесем. Його на коня доводилося підсаджувати, зате у сідлі це був безстрашний вояк! От і прозвали Довгим", - добродушно сміється дідусь Олеся, поет Олексій Прокопович.
Тепер на верхи їздити - справа не обов‘язкова, і невеличкого Довгого, схоже, цілком це влаштовує. А онучок, до речі, свого діда своїм, сучасним премудростям навчає - вчить грати у більярд.
За матеріалами "Бліка"