Бути Джоном Малковичем: насильство брата, руйнівний роман та інші цікаві факти про актора
72-річний Джон Малкович - один із найсамобутніших акторів Голлівуду, який прославився ролями у фільмах "Небезпечні зв'язки" та "Бути Джоном Малковичем". Він двічі претендував на премію "Оскар" за найкращі ролі другого плану у фільмах "Місця в серці" та "На лінії вогню", а недавно став лауреатом Венеційського кінофестивалю за головну роль у новій чорній комедії "Дикий кінь номер дев'ять".
Утім, в його житті був не лише успіх, а й непрості випробування: домашнє насильство, булінг через вагу, роман із колегою, що зруйнував два шлюби, і втрата всіх заощаджень через афериста.
ТаблоID зібрав маловідомі факти про Джона Малковича, який міг стати лісником, але зрештою підкорив Голлівуд і навіть спробував себе у світі моди.
Насильство у дитинстві
Майбутня зірка виріс у невеликому американському містечку в родині, яку можна було назвати заможною, але навряд щасливою. Його мати володіла місцевою газетою в місті Бентон, штат Іллінойс, і була її редакторкою, а батько працював журналістом, писав про довкілля та займався громадською діяльністю. У родині, окрім Джона, було ще 4 дітей: старший брат і 3 молодших сестер. Актор неодноразово згадував про жорстокість, із якою стикався в дитинстві, - батько та старший брат Денні били його.
"Переступив межу - отримав прочухана. У ті часи це було цілком звичним явищем. Так, у моєму дитинстві було багато насильства, але й що з того?" - розповідав він The Guardian.
Джон регулярно потерпав від насильства у родині
Було й таке, що Джон ганявся за братом із м'ясницьким ножем, а все через те, що йому урвався терпець на тлі постійного насильства.
"Мій брат не отримав нічого, на що не заслуговував. Це не означає, що я його не любив - його вже немає серед нас. Він міг бути неймовірно кумедним, дуже розумним і дотепним, але водночас був справжнім мучителем. Людям набридає, коли їх постійно мучать", - зізнавався актор.
"Мій брат бив мене щодня, поки я не став другокурсником старшої школи. Щодня, без перерви.
Він просто сідав мені на голові та пукав, або плював на мене, або пускав на мене слину, або бив мене ногою, чи що там було. А я весь час бив його качалкою для хліба або кидався на нього з м’ясницьким ножем чи кочергою. Це ніколи не припинялося і я справді не знаю чому", - пригадував зірка.
Зайва вага
У 16 років Малкович важив 102 кілограми, через що однолітки прозвали його Поросятком (Piggy). Тоді він сів на дієту, що складалася виключно з желе, і схуд майже на третину своєї ваги. Втім, навіть попри насмішки однолітків, Малкович мав власний стиль і йому не бракувало впевненості в собі.
"Я грав у бейсбол, і коли був малим, моїм тренером був батько. Він завжди казав: якби ти приділяв грі хоча б половину тієї уваги, яку приділяв своєму вигляду під час неї, то міг би стати дуже хорошим бейсболістом", - пригадував актор.
Актор у юності страждав від зайвої ваги та спалахів агресії
Звʼязок із природою
У студентські роки Джон Малкович зовсім не планував пов'язувати життя з кіно. У 19 років він переїхав із рідного Бентона до сусіднього міста, де вступив до Університету Східного Іллінойсу. Там майбутній актор вивчав екологію та розглядав кар'єру лісника. Такий вибір був цілком закономірним: його батько присвятив себе охороні природи й редагував науковий журнал Illinois Magazine.
До того ж Джон із дитинства захоплювався мандрівками. Вихідні родина проводила в лісах, де діти шукали старовинні наконечники стріл, ночували в наметах і плавали річкою Огайо на каное.
Утім, сімейні вилазки на природу не завжди були такими безтурботними, як можна уявити. У великій родині з 5 дітьми вистачало галасу й конфліктів. Малкович згадував, що рідні могли сваритися між собою ледь не всі вихідні.
Водночас саме завдяки таким подорожам він, його брат та сестри добре зналися на природі: могли розрізнити різні рослини, квіти й гірські породи.
Малкович мав би стати лісником
Кохання привело до акторства
Згодом інтереси Джона змінилися. Під час навчання він захопився дівчиною, яку однокурсники вважали найяскравішою студенткою університету. Вона відвідувала театральні заняття, і Малкович, аби бути ближче до неї, теж почав навідуватися на факультет драматичного мистецтва. Так випадкова закоханість привела його до акторства й змінила життя.
Його товариш Расс Сміт, який навчався з ним в університеті, пригадував, що Джон і тоді мав неабияку схильність до самовираження. Він вирізнявся помітним стилем: обирав одяг у дусі гангстерів 1940-х, взував черевики на платформі й носив довге волосся, укладене на штиб співака Рода Стюарта. За словами Сміта, вже тоді було очевидно, що Малкович навряд чи обере тихе життя лісника, який спостерігає за природою з біноклем.
Творча натура Малковича аж ніяк не пасувала вибору професії
Культова театральна трупа
Врешті Джон Малкович змінив університет і зосередився на театральному мистецтві. Саме там він познайомився з компанією студентів-драматургів, які згодом заснували культову театральну трупу Steppenwolf.
Помітив Джона актор Гері Сініз, який у 1974 році об'єднав навколо себе інших майбутніх зірок. Побачивши Малковича на сцені під час вистави The Man Who Came to Dinner, Сініз одразу звернув на нього увагу. Щоправда, не у позитивному ключі: він назвав побачене найгіршим акторським виконанням у своєму житті, але водночас вирішив, що цього дивакуватого хлопця неодмінно треба запросити до їхнього театру.
Малкович приєднався до колективу, а 1980 року Steppenwolf перебрався до власного приміщення в Чикаго. На той час трупа вже об'єднувала цілу плеяду майбутніх відомих акторів: самого Малковича, Сініза, Кінні, Тома Ірвіна, Лорі Меткалф і Гленн Хедлі.
Голлівудська зірка
1982 рік став переломним для Джона. Після успіху нью-йоркської постановки True West у складі театру Steppenwolf про нього заговорили далеко за межами театрального середовища. Актор настільки переконливо втілив шибайголову Лі, що критики почали порівнювати його з Марлоном Брандо та Джеймсом Діном. За цю роботу він отримав одразу три театральні нагороди: Clarence Derwent Award, Obie та Joseph Jefferson Award.
Невдовзі Малкович перейшов від театральної сцени до кінематографа. Однією з перших важливих робіт стала роль американського фотографа у воєнній драмі "Поля смерті", після якої актор поступово закріпився в Голлівуді.
Пізніше виконання ролі сліпого містера Вілла у фільмі "Місця в серці" принесло йому номінацію на "Оскар". А за роль Біффа в театральній постановці "Смерть комівояжера", де його партнером був Дастін Гоффман, Малковича відзначили премією Drama Desk.
Враз карʼєра Малковича пішла вгору
У наступні роки актор співпрацював із режисерами різних поколінь і творчих напрямів. Серед визначних робіт того періоду - "Імперія сонця" Стівена Спілберга та "Як створити ідеал". А особливу увагу Джон привернув образом Вальмона у фільмі "Небезпечні зв'язки" - у стрічці актор перевтілився в небезпечного аристократа-спокусника з напудреним обличчям і перукою.
Виконання Малковича у "Небезпечних звʼязках" стало легендарним
Однією з найвідоміших робіт Джона Малковича стала чорна комедія "Бути Джоном Малковичем". За сюжетом, лялькар випадково знаходить портал, який дозволяє потрапити просто у свідомість актора. Згодом він перетворює незвичайне відкриття на прибутковий бізнес і починає продавати охочим квитки на можливість побути Малковичем.
У стрічці актор фактично зіграв сатиричну версію самого себе - таку, якою його звикли бачити глядачі завдяки попереднім ролям: серйозного, схильного до мистецьких експериментів, звабливого та запального. Втім, сам Малкович вважав, що фільм значно ширший за історію про нього особисто. На його думку, стрічка передусім досліджує майбутнє та природу слави.
Руйнівний роман
Почуття між Джоном Малковичем та Мішель Пфайффер спалахнули під час зйомок фільму "Небезпечні зв'язки" у 1988 році. Цей зв'язок зрештою призвів до розпаду їхніх шлюбів і залишив по собі наслідки, про які Малкович, схоже, шкодує й досі.
На той час актор був одружений із колегою Гленн Хедлі, з якою побрався у 1982 році. Однак шлюб не витримав роману Малковича з Пфайффер.
"У моїй професії емоційна близькість між людьми виникає дуже швидко - це частина творчого процесу. Але лише зрідка такі зв'язки виходять за межі роботи. Мішель була людиною, яку я дуже цінував як колегу. Вона була веселою, зворушливою і неймовірно справедливою зі мною. А я, безумовно, так не поводився", - ділився актор.
За словами Малковича, їхні стосунки починалися як міцна дружба, але згодом перейшли межу, після якої повернути все назад було неможливо. Він також зауважив, що через це втратив цінну колегу.
За іронією долі, Пфайффер зіграла добропорядну леді, яку спокусив герой Малковича
Як приклад актор наводить багаторічну співпрацю з литовською акторкою Інгеборгою Дапкунайте. Вони працюють разом із початку 1990-х і досі залишаються близькими друзями та колегами. Малкович вважає, що зберегти ці стосунки вдалося саме тому, що вони ніколи не переходили межу професійної взаємодії.
Роман із Малковичем позначився і на особистому житті Пфайффер: її шлюб із Пітером Гортоном, за якого вона вийшла заміж у 1981 році, завершився розлученням у 1990-му. У 1993 році акторка одружилася з телевізійним продюсером Девідом Е. Келлі, з яким й досі перебуває у щасливому шлюбі.
Малкович також згодом побудував нові стосунки - з італійською художницею-постановницею Ніколеттою Пейран. Пара разом виховує двох дітей, які не пішли стежкою тата і залишаються непублічними особистостями.
А от його колишня дружина Гленн Хедлі померла у 2017 році у віці 62 років від ускладнень після тромбоемболії легеневої артерії.
Джон і Ніколетта разом багато років, однак так і не оформили офіційний шлюб
Ікона стилю
Джона Малковича часто зараховують до акторів, які навіть у найрізноманітніших ролях зберігають власну індивідуальність та стиль. Як і у молодості, так і понині, зірка обожнює моду. Однією з найяскравіших сторінок у модній біографії Джона Малковича стала рекламна кампанія Prada осінньо-зимової колекції 1995 року. Її зняв легендарний фотограф Пітер Ліндберг, а сам Малкович на той час уже мав 42 роки.
До того, у 1990 році, Джорджіо Армані створив для Джона серію класичних костюмів у колоніальному стилі для фільму Бернардо Бертолуччі "Під покровом небес". Того ж року актор вийшов на подіум показу весняно-літньої колекції Comme des Garçons Homme Plus, а також знявся для лукбука бренду разом з актором Джуліаном Сендсом, музикантом Джоном Лурі та художником Енцо Куккі.
Малкович має свій власний стиль, який цінують інші творчі особистості
У 2002 році Малкович пішов далі і заснував власний модний бренд Mrs. Mudd, а вже наступного року представив лінійку одягу Uncle Kimono. Її презентацію в Мілані вирішили провести в незвичному форматі: замість традиційного дефіле на подіум вийшли 20 професійних дзюдоїстів, які влаштували постановний поєдинок в одязі авторства Малковича.
У лютому 2010 року актор запустив ще один модний проєкт - люксовий бренд Technobohemian. Щоправда, його історія виявилася не надто успішною. Малкович встиг попрацювати з Pirelli PZero над створенням лінійки кросівок, а 2013 року разом із Yoox випустив літню капсульну колекцію з 17 предметів одягу.
Актор зізнавався, що цікавився модою скільки себе пам'ятає, хоча й не міг пояснити походження цього захоплення. З властивою йому самоіронією він припустив, що любов до одягу могла сформуватися через зайву вагу в дитинстві.
Зірка обожнює моду
Втратив всі гроші
У 2008 році Джон Малкович втратив майже всі зароблені за життя гроші через фінансову аферу Берні Медоффа. Та справа була дуже гучною: чимало інвесторів так само вклали всі свої збереження і залишилися банкрутами. Йшлося навіть про самогубства на тлі афери.
Про шахрайство Малкович дізнався після повернення з Мексики, де працював над театральною постановкою. У новинах Малкович побачив фотографію Медоффа в кайданках і зрозумів, що його фінансам загрожує небезпека. Актор згадав, як зайшов додому й сказав дружині, що в них виникла проблема: їхній фінансовий радник щойно опинився під арештом.
"Це було практично все, що я заробив за життя", - зізнався Малкович ледь стримуючи емоції.
Всі свої збереження Джон довірив аферисту
Водночас актор зізнався, що з часом навчився дивитися на цю втрату інакше. Замість того щоб шукати винних і зациклюватися на тому, що сталося, він нагадує собі, що навіть після таких збитків у нього залишилося більше, ніж мають багато людей за все життя. Тому єдиний вихід - рухатися далі.
Так він і зробив: лише у 2008 році Малкович знявся у 7 повнометражних фільмах, а згодом продовжив активно працювати й в театрі.
"Я ніколи по-справжньому не хвилювався про кар'єру. Мені дуже пощастило. Я займався переважно тим, що мене цікавило. Іноді це виходило, іноді ні, але я ніколи не хвилювався про те, яке моє становище, як мене сприймають, чи мене забудуть, чи мене прагнуть, чи захоплюватимуться мною, чи не любитимуть", - казав актор.
Нагадаємо, ТаблоID розповідав цікаві факти про ще одну легенду Голлівуду - Роберта Де Ніро.