Олена, 8 лютого 2008 р. 11:41
Найромантичніший подарунок я планую зробити коханому 14-го лютого - через тиждень.
Ось наша історія:
Він - громадянин іншої країни, познайомились ми влітку 2007. Коли я їхала до нього восени, довго придумувала, що б таке подарувати.
Дуже хотілося, щоб це був суто український подарунок. Тоді я звернулась в "Українські сувеніри" щодо рушника. Завжди вважала, що рушник - це такий оберіг, а він добудував власний будинок, тож оберіг - хороший подарунок.
Бабуся з сувенірного магазину на моє прохання допомогти вибрати рушничок відповіла: "Тобі, дитинко, для нареченого чи для чоловіка?" Виявилось, інших приводів дарувати рушник немає: або нареченому, або вже чоловіку.
Я, чесно кажучи, не мала відповіді. Він був просто хлопцем, з яким я зустрічалась...
Наступною ідеєю було подарувати красиву декоративну тарілку - розписану в українському стилі, з гарною українською дівчиною, що тримає хліб-сіль у руках.На моє прохання (в іншому сувенірному магазині) показати поближче "ось ту тарілочку" пролунало зустрічне запитання: "Весільну?" Це вже було схоже на анекдот.
Ми мали зустрітися з ним другий раз, звісно, ні про яке весілля не йшлося. І купувати такі подарунки я не наважилася.
Коли розповіла цю епопею йому, ми разом посміялися....
І ось вже місяць я ношу обручку - в перший день нового року я отримала пропозицію і погодилась, скоро ми маємо одружитися. І я дуже чекаю на нього - він має приїхати 14-го лютого, щоб відсвяткувати День закоханих разом, а наступного дня подати заяву до РАГСу.
Цього разу у мене немає жодних сумнівів щодо подарунка коханому. Так, це буде рушник. "Той, що для нареченого", - цього разу я впевнено відповіла бабусі з сувенірного магазину.
Впевнена, для нас обох це найромантичніший подарунок. Знаю точно, йому це сподобається.
