Світлана, 8 лютого 2008 р. 13:12

Всім відомо, що жінки люблять вухами. Ні, звичайно ж, трапляються винятки, але я до них не належу.

На мою думку, навіть подорож удвох з коханим до країни мрій буде позбавлена романтизму, якщо не буде відповідних слів, сказаних вашим чоловіком лише для вас, або ж ці слова будуть не такими теплими і ніжними, як хотілося б. Це про нас - жінок.

І хоча, на відміну від нас, чоловіки люблять очима, я, вітаючи свого коханого чоловіка, до різноманітних матеріальних чи розважальних "штучок", які легко потрапляють в око, інколи додаю власні спеціально написані для нього вірші.

Так було і минулого року у День Святого Валентина, коли ми відзначали і 14-ту річницю подружнього життя.

Тоді в ході романтичної вечері він насолоджувався (можливо, змушений був "насолоджуватись" та виду не подав) такими рядками:

С тобою, Милый, 10 лет - как день!

Лишь календарь порой напоминает,

Что жизнь часы по-своему считает,

Растягивая в вечности момент.

Предельно эта логика понятна:

Ну как, скажи, дожить до "серебра"

Всего за два да с половиной дня?

Хотя для нас и это вероятно...

А весь секрет - в достоинствах твоих:

В надежности, любви и понимании, -

Штрихи мужские, но ложатся в стих.

О "закромах" души я умолчу,

Ведь дня не хватит для перечисленья;

Скажу одно - до умопомраченья

Меня они доводят как жену.

Поэтому, любимый, за тобой

Готова я бежать хоть на край света!

Поэтому, мой муж, мой золотой,

Тебе я посвящаю строки эти.

Уж вижу, как горят твои глаза,

И с "полуискры" тему прочитаю,

Хотя и так, конечно, понимаю,

Что лучший твой подарок это - Я!

Цього року я знову приготувала сюрприз. Та про нього першим дізнається мій коханий.

Вітаю всіх, хто вміє кохати, зі святом!