Таня, 11 лютого 2008 р. 9:26
Коли закохуєшся, то готовий для Своєї коханої людини на все. Здається, дістала б з неба усі зорі, кинула до його ніг усі квіти, подарунки, які тільки він забажає.
Аби тільки на його устах була посмішка, і щоб бачити його очі, навіть не самі очі, а той блиск в очах, якого не можна забути, який дає тобі сил жити...
Отже, щодо подарунка. Кажуть, сила подарунка вимірюється не коштами, не в у.о., а у враженні та емоціях, які він приносить. Я згідна.
Оголошення про конкурс на кращу історію про подарунок в День Валентина змусило мене задуматись, який найбільш незвичайний подарунок я отримувала.
Для того, щоб вирахувати той найбільш незвичайний, я відняла всі букети квітів, всі валентинки, рамочки, статуетки, ангелочки, амурчики, прикраси, і зрозуміла, що зостався один.
Один самий незвичайний подарунок. Який мене збентежив, тому що я на нього не чекала.
Отже, в День Валентина, мій коханий подарував мені величезного метелика...
Для мене це був шок...Чому метелик.. Виявляється, я йому з ним асоціювалась... Дивно чому?
Ввечері після свята я взяла свого подарунка, метелика я ніжно називала "Валік", він же як-не-як народився для мене у Свято Валентина, і почала себе порівнювати з метеликом...
Що там такого подібного? Виявилось, багато. По-перше, ми з ним такі холерики, так же обоє махали постійно крильцями, кудись летіли, обпалювали крильця, падали на землю але знову піднімались.
По-друге, ми обоє яскраві, він по-своєму, жовто-зеленою окрасою, я "жгучая брюнетка". Отже, ми схожі.
Валік став для мене уособленням мого кохання... Бо й справді кохання - це метелик, воно гарне, воно ніжне, коли кохаєш - ти на крилах, але водночас, відкривши клітку, метелик вилітає назавжди через фрамугу.
З метеликом потрібно поводитись ніжно, бо, якщо поводитись грубо, можна пошкодити крильця... ті ж самі закони з коханням...
Тому бережіть своїх метеликів кохання... бо вони прекрасні... і вони окрилюють нас, дають нам сили долетіти до неба і дістати з нього усі зорі для своїх коханих...
З святом всіх!
