Террі: "Я ледь не згриз "Бреге" Порошенка"

Понеділок, 27 листопада 2006, 10:00

Нещодавно в пресі з’явилася інформація, що в редакції найвідомішого в Україні інтернет-видання "Українська правда" оселився... собака. Більше того, багато хто з політиків вважають за честь з ним сфотографуватися або принаймні почухати за вухом.

Журнал "Мій @" вирішив побачитися з новою знаменитістю і взяв у нього невеличке інтерв'ю. Переклад із собачої мови здійснено зі збереженням інтонацій і змістовних навантажень.

Таким маленьким мене принесли в УП

Таким маленьким я був, коли мене принесли в "Українську правду"

- Террі, розкажи трохи про себе.

- Гав, привіт, я - Террі, мені три місяці. Моя порода звучить так дивно, що легше вкусити себе за хвіст, ніж вимовити: Джек-рассел-тер'єр.

А це я на столі в редактора

А це я на столі в редактора

Хоча в Києві я - рідкісна порода, але мої побратими дуже відомі! Наприклад, мій далекий американський родич зіграв головну роль у фільмі "Маска" з цим коміком... як його прізвище? А, Джим Керрі!

Більше за все на світі я люблю гризти капці і чіплятися за штани.

'"А

"А це ми влаштували невеличку вечірку"

- Террі, ми знаємо, що ти живеш у редакції "Української правди", а тому добре знаєшся на політиці...

- Ну, взагалі я живу в керівника "Української правди" Олени Притули. Вона - моя хазяйка, гав!

А це - найзатишніше місце для сну

Але щоб я не погриз її диван, поки вона на роботі, вона забирає мене із собою в редакцію. І поки всі журналісти пишуть статті, я охороняю офіс від злодіїв.

- З ким зі знаменитостей ти вже встиг познайомитися?

- (Террі закочує очі) Ви будете сміятися, але перший гість, якого я побачив, був якийсь Микола. Він брав мене на руки, мацав ребра й увесь час примовляв про диктофон. Можливо, він хотів мене натренувати і зробити з мене собаку-шпигуна, щоб я винюхував для нього секрети. Але я поки тільки вмію винюхувати котлети, фрикадельки і ліверну ковбасу... Вже потім я довідався, що прізвище в цього Миколи дуже відоме - Мельниченко.

"Миколо, я у ваші шпигунські пристрасті не граю"

- Террі, а хто з політиків з тобою грався?

- Одного разу до нас у редакцію прийшов бородатий чоловік, його посадили на стілець і змусили відповідати на питання. Він взяв мене на руки, а я кусав його за бороду. Потім нас сфотографували, а фото опублікували. Так що мені ще належать відсотки з реклами. Прийму "Педігріпал" або нашийник зі "Сваровскі"...

"Правда, ми чимось схожі з цим дядьком?"

- А хто справив на тебе найбільше враження?

- Уявляєте, нещодавно до нас вночі в офіс завалився величезний чоловік, від якого так солодко пахнуло шоколадом... (Террі радісно підгавкує)

"А от за горло хапати не треба!"

Він мене чухав, примовляючи: "Ух ти морда!". Я захотів з ним подружитися і одразу вирішив спробувати на смак його штани. Але не встиг як слід вчепитися зубами в холошу, як почалася паніка. Хазяйка закричала: "Террі, фу, це ж Бріоні!". Ну добре, я зробив вигляд, що мені нецікаво...

"Ваші пальці пахли... шоколадом"

"Яка смакота цей "Бреге"

Потім я вирішив спробувати на смак ремінець його годинника. Але тільки мої щелепи замкнулася і я відчув аромат крокодилячої шкіри, як господарка знову закричала: "Террі, фу, це ж Бреге!"

Від гріха подалі мене закрили в іншій кімнаті, і я так і не почув, про що розповідав цей приємний чоловік.

- Террі, а чи є в тебе мрія?

- Так, звичайно. Справа в тому, що моя улюблена іграшка - це така мотузочка, туго сплетена в косу. Можу гризти її годинами! Тож моя мрія - познайомитися з Юлією Тимошенко...

"Юліє Володимирівно, я чекаю на вас!"

powered by lun.ua
Приєднуйтесь до дискусії
Останні матеріали
Більше матеріалів