У школі Женя Тимошенко ходила вся у синцях, а всі інші - на милицях

Вівторок, 30 травня 2006, 13:49

У Жені Карр було важке дитинство. Можна сказати спартанське. Виявляється, у віці 14 років вона потрапила у справжній концтабір.

"Думаю, мій характер загартовувався в Англії", - розповіла донька Тимошенко і інтерв'ю Pink.

Школа, в якій вона вчилася, знаходиться у маленькому англійському містечку Регбі и вважається однією з найпрестижніших змішаних шкіл у Великобританії. Тобто у ній навчаються і хлопчики, і дівчатка, хоча так було не завжди. До 1993 року ця школа була суто хлопчача. Тому, мабуть і правила в ній такі суворі.

"Ми там навчалися і жили. Для того, щоб вийти у місто, треба було розписатися у спеціальній книзі", - розповідає Женя і додає, що часу їй вистачало лише на навчання.

Каже, найважчими були перші два роки – "ніхто не знав, що за країна така - Україна".

Обкладинка Женя

Обкладинка Женя

"Я взагалі була першою людиною зі Східної Європи. Та ще й не дуже добре розмовляла англійською, не знала різних культурних дрібниць... Наприклад, які вони серіали дивляться, які бойз бендс люблять, жаргон. Всі про щось говорять, а ти й гадки не маєш. Для підлітків такі речі дуже важливі", - поскаржилася Женя.

Від таких умов в неї почалася депресія, а коли стало "зовсім погано", вона прийшла до виховательки і сказала: "Не можу більше тут знаходитися". На що почула: "У тебе є 2 варіанти – поїхати або боротися". Женя виявилася міцним горішком. Подумала: "Треба боротися" і лишилася.

"А взагалі в нас було багато дівчат, які не витримували і тікали. Думаю, тому що нас сильно обмежували у свободі", - додає Тимошенко-молодша.

Але згодом все налагодилося. Женя здружилася з багатьма однолітками, хоча "взаєморозуміння ніколи не було".

"Я ділилася з однокласницями секретами макіяжа і допомагала багатьом у навчанні, особливо в математиці та історії мистецтв, а вони вчили мене своїм традиціям, гумору і тому, наскільки внутрішній світ людини важливіший, ніж зовнішність", - розповіла вона.

Ще виявляється, що саме у місці навчанні доньки Тимошенко винайшли гру "регбі", яка є дуже популярною в Англії. Хоча Женя її не любить.

"Якось зіграли з дівчатами, але не пішло. Це найбільш фізично незахищена гра, для справжніх сміливців. У нас пів школи ходило на милицях після чергового матчу. Набагато краще було вболівати за своїх", - каже вона.

А от у хокей на траві, теніс, плавання, баскетбол, волейбол, нетбол – ці види спорту Жені більше подобаються. "Найбільше мені подобається хокей на траві. Грала так, що всі ноги були у синцях... А ще виступала за шкільну команду з плавання", - зізнається вона.

Після школи Женя переїхала до Лондона. Там вона навчалася у Лондонській школі економіки. Каже, це найкраща школа для вивчення економіки і політики. Відома тим, що у ній вчився Сорос, а директором є один з радників англійського прем’єра Тоні Блера.

Далі в Житті Жені наступив, мабуть, найцікавіший етап. "Щоб не відчувати себе самотньо у Лондоні, я запросила пожити зі мною моїх друзів з пансіону. І ми з моїми шкільними подругами жили разом цілий рік. Було чудово! Після пансіону мене просто захлинула хвиля свободи!", - із захопленням розповідає Женя.

Донька Тимошенко зізналася, що у цей період життя практично весь час байдикувала і розважалася.

"Через те, що іспити в університеті тільки раз на рік, літом, півроку можна було нічого не робити. Тому ми одразу з дівчатами одразу почали шукати місця, куди ходить розважатися молодь, і потім обов’язково там "відмічались", - каже Женя. А потім додає, що у перший рік навчання такий бурний відпочинок відбився на її заняттях.

З того часу в Жені залишилося багато спогадів про місця, в яких вона встигла тоді побувати.

"Я обожнювала ходити в художні галереї, в театри, на мюзикли. А бари можна перераховувати безкінечно. У Ноттінг-Хіллі вони особливо гарні. Ще мені подобались маленькі ресторанчики на Хай Стріт Кенсінгтон. А у районі Белгравія є паб, який вважається найстарішим. У ньому можуть розміститися усього осіб 15. Там заборонено користуватися мобільними телефонами. Знідно з легендою, у цьому пабі живе привид", - згадує вона.

Ще Женя зізналася, що у цей час товаришувала в основному з чоловіками. Але каже, що зовнішність для них – не найважливіша річ. Англійці найбільше цінують індивідуальність.

"Коли я тільки приїхала до школи, одна дівчинка, не дуже симпатична, мені сказала: "У нас хлопці не звертають уваги на зовнішність. Ти маєш бути дружньою і веселою, щоб сподобатися". Але, сама розумієш, моя привабливість для знайомств на заваді не ставала", - сміється Женя.

Ще донька Тимошенко не втомлюється розповідати про свою першу зустріч з Шоном. Він її вразив з першого погляду. При чому зі спини.

"Вперше я побачила його зі спини. Довге волосся, татуювання...", - згадує Женя. Потім було багато романтики, але найбільше вона запам’ятала, як Шон запросив її на зліт байкерів. "Я відмовилася, тому що вважала це небезпечною витівкою. Тоді він образився: "Ти що ! Байкери – найнадійніші люди. Це моя сім’я. Якщо хочеш познайомитися - приїжджай".

І вона приїхала. "Ми одразу сіли на мотоцикл – навіть поговорити не встигли", - розповідає вона, а потім додає, що після цього закохалася в байкерів, бо вони "особливі люди".

Але згодом доля почала випробовувати закоханих. Женя сумувала за Батьківщиною і хотіла повернутися додому. "Незважаючи на те, що я прожила в Англії 10 років, ця країна залишилася для мене чужою... Коли зустріла Шона, сиділа "на чемоданах", збиралася їхати додому назавжди. Я сказала йому про це. Перед моїм від’їздом ми разом поїхали у Прагу на концерт "Металіки". А після Праги ми розлучилися. Я сказала: "Якщо хочеш – приїжджай в Україну"...

І він приїхав. Сказав: "Будемо жити, як будемо. Головне те, що ти підтримаєш свою маму".

Женя каже, що зараз вона хотіла би попрацювати "на благо України", "вивчити помилки і досягнення інших країн, зробити щось корисне для суспільства".

"Хотілося б промоутувати сучасне українське мистецтво за кордоном. Ще хотілося б мати галерею, де можна було б виставляти не лише український art, але й обмінюватися роботами художників з іншими галереями", - каже Женя.

Ну і, звісно, донька Тимошенко не може нахвалитися на свого чоловіка і просто розсипається у компліментах. Він самостійний, добрий, надійний, мужній. "Він ніколи не зраджує своїм принципам і багато чому навчив мене у стосунках з людьми. Чесно. Наприклад, бути терпимішою, добрішою", - каже Женя.

Женя, Шон і його ангел - Шарлотта

Женя, Шон і його ангел - Шарлотта

Ще її зовсім не турбує той факт, що в її чоловіка є донька від першого шлюбу.

"Я з самого початку знала, що в нього є донька. Але для мене це не має жодного значення. Коли в нас почали зав’язуватися стосунки, хіба я щось могла зробити з цим фактом? До того ж, те, що чоловік любить свою дитину від попереднього шлюбу, каже про те, що він не кидає людей, починаючи нове життя. Донька для Шона - ангел", - розповідає Тимошенко-молодша і додає, що хотіла би, щоб вона жила з ними.

"Ми її кличемо. Але Шарлотта ще маленька, їй лише 11 років. Тому мама Шарлотти боїться її сюди відпускати. Але ми намагаємось. Думаю, Шарлотта у наступному році точно приїде. Вона дуже талановита і красива дівчинка", - каже добра Женя.

А от Юлія Володимирівна, виявляється, до знайомства з Шоном не схвалювала їхніх стосунків з Шоном, бо він – байкер. "Але коли мої батьки познайомилися з ним ближче, то зрозуміли, чому я зробила такий вибір", - додала Женя.

Хоча в Англії Жені й навіювали, що зовнішність – не головне, вона все одно залишилася модницею і "актрисою". Каже, що любить приміряти різні образи. "Коли надягаю курточку – відчуваю себе дівчиною байкера, коли надягаю елегантне вбрання – дівчиною з вищого світу", - розповідає вона.

Ще Женя любить старовину. Як і президент Ющенко вона збирає старовинні українські речі і навіть повезла їх якось в Англію і влаштувала там виставку української народної творчості.

"Я хотіла відкрити в Англії магазин, але для англійців це виявилося аж занадто "народним". У більшість магазинів цей товар не прийняли б, а для маленького бутіка потрібно було б багато реклами і часу на розкрутку. Тепер всі ці речі – в мене вдома. Ось такий в мене інтер’єр" , - сміється вона.

Приєднуйтесь до дискусії
Останні матеріали
Більше матеріалів