Данилко ридав ридма, а жінка його не розслабляла

Вівторок, 7 грудня 2010, 17:38

Андрій Данилко, відомий здебільшого завдяки грудастій провідниці-Попелюшці Сердючці, досі пам‘ятає запах дитинства. Власне й курорти артист обирає не за розкошами. Про те, скільки курортних романів було у житті автора Вєрки Сердючки, та чому він ридав ридма, Андрій розповів у нещодавньому інтерв‘ю.

"У дитинстві і юності романів було повно. Ну, звісно, якщо піонерський табір можна назвати курортом. Зараз же я виключаю ті місця, де можна з кимось знайомитися. Але це в моєму випадку", - зізнається Данилко "Бліку".

Втім, як одразу додав зірка, нічого поганого у курортних романах в цілому він не бачить. Натомість різко негативно Андрій сприймає зраду.

"Якщо говорити про дружбу, то я за відкриті взаємини і спілкування. Можу підказати другові, якщо він помиляється. Але якщо говорити про любовну зраду, то для мене це вбивчо. Образа була б точно! Я б закрився і не спілкувався. Пробачити важко. Але це було у всіх, хто кохав", - каже Андрій.

У Сердючки курортних романів було - ліс! 

Тепер Данилко не радив би розповідати своїй другій половинці про свої пригоди і зради.

"…Так, це момент довіри, але не факт, що тебе зрозуміють. Краще нехай не знають, аніж не розуміють", - певен він.

Андрій усвідомлює, що такі замовчування гризтимуть зсередини, втім, як каже артист, він з цього трагедію робити не буде:

"Ти ж не вбив когось. Треба тверезо ставитися до своїх вчинків. Головне - не ситуація, а ставлення до неї. Чоловіки взагалі по-особливому все це переживають, деякі навіть плачуть, коли від них дівчата йдуть або зраджують".

До слова, Данилко теж міг пустити сльозу.

"Колись ридав ридма! Але я з часом змінив до цього своє ставлення. Якщо від вас йде дівчина, а потім повертається - сприймайте це як комплімент. Значить, ви кращий. Не потрібно у даній ситуації гнобити та звинувачувати людину, треба адвокатствувати. Ти ж теж не подарунок", - ділиться своєю логікою і баченням стосунків актор.

Колись автор Вєрки Сердючки ридав гіркими сльозами через дівчат 

Втім, зараз, за словами Андрія, він практично байдужий до таких ситуацій – зі зрадами.

"По роботі можу накричати, в дружбі можу гримнути, але у коханні сцени влаштовувати не стану. Биття посуду ви від мене не дочекаєтеся", - попереджає він.

Ще одна річ, якої важко дочекатися від Данилка, - повне розслаблення.

"Пригадую ситуацію, коли одна дівчина робила мені масаж за допомогою каменів. Намагалася дві години, але я так і не розслабився. Люди хропуть у неї, а я весь на голках лежав", - ділиться спогадами Андрій.

Власне, із робочим та життєвим графіком зірки – це й не дивно.

"Я скажу вам більше - можу взагалі не спати цілодобово. А потім спати без задніх ніг, поки не розбудять", - зізнається він.

Биття посуду від Данилка не дочекаєшся 

Також Данилко поділився, що досі любить запах радянських їдалень. Та й відпочивати більше любить у Криму, ніж за кордоном.

"За радянських часів наші вміли правильно будувати готелі й оздоровчі комплекси. Там немає нічого надприродного: прості ліжка, килимові доріжки червоного кольору і ще той запах їдалень. Мені це подобається", - каже він.

"Я не люблю пафосу і гламуру на відпочинку. Мені не потрібен у готелі мармур. Мені все одно, яке ліжко буде стояти у мене в номері - "бріоні-шміоні" чи львівського заводу. Я одинак і люблю відпочивати у спокійній обстановці", - пояснює артист.

"До того ж, у таких санаторіях можуть підібрати дієтичне харчування і вибрати правильну гімнастику. До речі, востаннє я відпочивав у санаторії, де колись жив Брежнєв. У цьому готелі пахне дитинством", - зітхає Данилко.

А запах дитинства для Андрія - це запах тумбочки, запахи зубної пасти "Поморін", їдальні та гуаші. На цих спогадах одкровення Данилка не скінчилися.

 Данилко-Сердючка досі згадує запах тумбочки, запахи зубної пасти "Поморін", їдальні та гуаші з дитинства

"Пригадую, у радянські часи сиділа тітка з якимсь барабаном. Ти купуєш лотерею за 20 копійок. І граєш. Я завжди вигравав або гумку, або листівку, або календар, або олівець. Плавав лише в цьому діапазоні. Хоча там стояли ляльки, машини та залізні дороги, але мені ці призи ніколи не траплялися. Я завжди ображався", - зізнається Сердючка.

За зізнанням Данилка, читає він мало. Все більше любить дивитися документальне кіно: "Документ - це цінність, а не художній фільм. Мені цікаво дивитися на те, як у ті часи жили люди, який у них був рівень життя".

"Іноді я ловлю себе на думці, що важливіше не сюжет, а гра акторів. Ось росіяни навчилися знімати військові фільми! Молодці!" - каже Данилко.

Водночас сучасні блокбастери для Андрія – річ чужорідна. "А от дивитися фільми типу "Аватар" для мене взагалі злочин. Я не розумію цих фільмів!", - зауважує Андрій.

Втім, як зізнається Данилко, такі стрічки він теж дивиться – "та лише за компанію і щоб бути в курсі сучасних тенденцій".

Фото "Точка.net"


powered by lun.ua
Приєднуйтесь до дискусії
Ще по темі
Останні матеріали
Більше матеріалів