Українська правда

"Довго страждати в мене часу немає": Біблів про вигорання, вразливість і яку суперсилу хотіла би мати

Марія Ткаченко — 2 жовтня, 07:00
Довго страждати в мене часу немає: Біблів про вигорання, вразливість і яку суперсилу хотіла би мати

Акторка кіно, театру і ТБ, заслужена артистка України Віталіна Біблів порівнює образи героїнь, які втілює, з дітьми, котрі ростуть і змінюються. Випадкова людина, яку зірка може зустріти в метро або на базарі, може, сама того не знаючи, подарувати свою рису персонажці, котру, як, наприклад, Любаню з "Будиночка на щастя", обожнюватимуть мільйони глядачів. 

Про це, а також про власну вразливість, котра заважає їй у житті, Віталіна поспілкувалася з ТаблоID.

- Якби вам запропонували зіграти супергеройку і самій обрати для неї силу, що б це було?


- У моменти конфліктів і непорозумінь я б перетворювала всіх на смурфиків. І тоді всі ставали б добрими, починали обійматися, пили какао, і тоді, напевно, в світі не було б війн. А ще я б хотіла зцілювати людей від болю – і фізичного, і душевного.

Віталіна Біблів

Якби у Віталіни була суперсила, в світі не було би воєн

- Які ваші героїні могли би стати вам подругами, якби існували насправді?

- Любаня з "Будиночка на щастя" могла б стати подругою мені, однозначно. Вона теж така проста, як я. Білка, яка прожила 100 років, могла б стати подругою. Це людина, яка пройшла дуже багато випробувань у житті, дуже мудра, добра. Людина, яка розуміє особливих діток. Напевно, ці дві героїні, могли б бути мені подругами. Ну й, можливо, ще Віта Ігорівна з "Жіночого лікаря". В принципі, це такі життєрадісні персонажі. Бо ті, яких я граю в театрі, мають дуже важкі долі. Я б не хотіла з ними дружити, бо там купа проблем.

- Чи бувало так, що ви не одразу відчували зв'язок зі своєю майбутньою героїнею? Як відбувається його встановлення, починаючи з тієї миті, коли ви вперше берете до рук сценарій?

- Ну, це індивідуальний процес. Звісно, не буває так, що ти читаєш сценарій і відразу відчуваєш героїню. Це як купувати, наприклад, джинси наосліп. Ти знайомишся з матеріалом, вдихаєш у нього життя. От Любаня існує вже восьмий сезон, а я досі шукаю для неї якісь нові барви, характери, пристосування.

Не буває двох однакових вистав, бо постійно щось змінюється. Тому це як дитина – вона росте, з кожним днем щось міняється, так і в роботі над образами: кожен день приносить щось нове.

Любаня з Будиночка на щастя

Гостроязика та харизматична Любаня могла би стати подругою акторки у реальному житті

- Яку роль ви нізащо не погодилася би зіграти і чому?

- Я не готова зараз відповісти на це запитання, тому що таких ролей мені ще не пропонували. Єдине, від чого точно можу відмовитися, – це залізти в зашморг і лежати в труні. Я колись лежала, і це не дуже приємно. А так кожна роль по-своєму цікава. Залежить від того, який це проект, який режисер. Не можна так просто взяти й сказати заздалегідь.

- Ви говорили, що занотовуєте почуті соковиті вислови на кшталт "чупірадло", і потім глядачі обожнюють чути їх із вуст Любані. А чи буває так, що "позичаєте" для ваших героїнь яскраві риси реальних жінок, які зустрічалися вам у житті?

- Усі мої героїні – це існуючі жінки. Просто, як я кажу, це така "збірна солянка", збірний образ. Любаня – це моя мама, бабуся, тітка Галя, тітка Оля, сусідка по дачі. Ті жінки, яких відтворюю на екрані (ми зараз говоримо про екранних героїнь), – це все реальні люди, за якими я спостерігаю. Просто від когось беру щось більше, від когось менше, але в принципі кожна людина мені допомагає створювати цих персонажів.

Я обожнюю їздити в метро, обожнюю ходити вулицями, обожнюю бувати на базарах, просто сидіти в парку й спостерігати за перехожими. Тому що в кожному з них бачу щось своє, що могло б знадобитися при втіленні тієї чи іншої історії.

Актриса Віталіна Біблів

Біблів можна зустріти в метро, в парку або на базарі, де вона "полює" за цікавими рисами для своїх персонажок

- Чи траплялися у вас творчі вигорання, і якщо так, то що помагало вийти з цього стану?

- Ну, звісно, трапляються. Я жива людина, в мене болять руки, ноги, зуби. Я сварюся з кимось чи мирюся. Бувають вигорання. Як то кажуть, "хто здох – той лох" (сміється). Ти просто піднімаєш себе, як той барон Мюнхгаузен, і йдеш робити роботу. А вже, знаєте, коли починаєш грати виставу, воно якось само собою запускається, цей маховик, і ти працюєш.

Якщо це вигорання трапляється під кінець театрального сезону, то мені насправді вистачає двох-трьох днів абсолютної тиші й спокою вдома. Абсолютної! Щоб мене ніхто не турбував і бажано, щоб у цей момент нікого не було вдома. І я просто сплю, читаю, дивлюся телевізор, знову сплю, читаю... Таким чином і приходжу до тями. Довго страждати в мене часу немає. Немає часу на журбу.

Інтерв'ю Віталіни Біблів

Від вигорання зірка рятується тишею і спокоєм

- Чи легко ви сходитеся з новими людьми і чи маєте чіткі, можливо, неочевидні для більшості "ред флаги"?

- Я не люблю, коли мене починають одразу лапати. Особливо на вулиці: коли ти йдеш, до тебе підбігають, мацають, хапають за руки. Мені здається, це нікому не подобається. А в принципі легко сходжуся з людьми.

Якихось особливих "ред флагів" немає, але, наприклад, терпіти не можу, коли в одному приміщенні, скажімо, на знімальному майданчику, людина голосно говорить по телефону. Не розумію цього. Ну відійди, стань під деревом, вийди з аудиторії. Оце для мене такий "ред флаг". Я собі такого не дозволяю. Чому інші дозволяють – не знаю. А так, сходжуся легко. Хоча спершу дуже довго придивляюся. Можливо, через це всі думають, що я така неприступна гора. А просто не можу з розгону бомбочкою одразу зануритися в нові стосунки, в нову дружбу, нові знайомства чи в новий робочий колектив. Мені потрібен час.

- Чи є якась риса характеру, яку хотіли би в собі змінити?

- Я б хотіла бути не такою вразливою. Бо страшенно вразлива. І якщо десь відбувається щось несправедливе, неймовірно від цього страждаю. Починаю ображатися на цей всесвіт, ображатися на людей за цю несправедливість. І розумію, що це мені заважає жити. Оцю б рису я хотіла змінити дуже-дуже-дуже.

Фото Віталіни Біблів

Акторці важко переживати несправедливість

- Як би ви описали свій повсякденний стиль одягу? Без якого предмета не уявляєте собі свій гардероб?

- Дивне запитання, ми ж жінки: сьогодні прокинулися й захотіли сукню одягнути, а завтра – спортивний костюм. Без чого не уявляю? Речі просто мають бути зручними. Ніколи не взую незручне взуття, наприклад. От у молодості ходила на підборах, а зараз лікую всі ці проблеми. Тому одяг має бути яскравим, зручним і комфортним. І я не люблю штучних тканин.

- Ви незмінно транслюєте меседж турботи та любові до свого тіла – так було завжди чи до цього був якийсь шлях? Чи переживали ви в якомусь віці періоди незадоволеності собою, бажання щось змінити в своїй зовнішності?

- Чи була я незадоволена своєю зовнішністю? Так, була. Звісно, в пубертатному періоді мені здавалося, що я дуже повна, хоча насправді була худенькою. Я знущалася з себе, сиділа на дієтах, причому дуже жорстких. Але мені здається, що через це проходять усі дівчата, які хочуть подобатися хлопцям, особливо в підлітковому віці. Я не можу сказати, що був якийсь особливий "шлях". У кожного свій час, у кожного своя година.

Біблів віддає перевагу натуральним тканинам та не носить підбори

Біблів віддає перевагу натуральним тканинам та не носить підбори

- Якби була змога повернутися в минуле, яких помилок у догляді за собою ви б уже не припустилися?

- Давайте чесно: в минуле вже ніхто не повернеться, тож навіщо говорити про те, чого не можна повернути? Єдине – я б просто раніше звернулася до косметолога, робила масажі, приділяла собі більше часу. Оце помилка. Але ми просто з такого покоління, де "я" завжди на останньому місці: все людям, все батьківщині, все суспільству. Тому просто б раніше навчилася обирати себе.

- Назвіть свої корисні повсякденні звички, а також ті, яких воліли би позбутися, та які хотіли би додати в своє життя.

- Сон хотіла б додати у своє життя, але наразі це неможливо – і з нашими сусідами, і з великою, дякувати Богу, кількістю роботи. Щодо корисних звичок – я п'ю багато води й трошки зранку махаю руками (усміхається). Не можу сказати, що ходжу до зали, й нікого не закликаю жити так, як я. Кожен обирає для себе, як йому зручно. Але я п'ю багато води й люблю їсти багато зелені. Натомість можу дозволити собі в якийсь вечір келих вина.

Чого б хотіла позбутися? Можливо, раз на місяць перестати їсти оці чіпси та сухарики. Але саме в цей день організм просто вимагає ту гидоту! Жінки судово розуміють, про що я говорю. Та один раз можна, напевно.

Нагадаємо, якось Віталіна Біблів розкрила маловідомі факти про себе. Наприклад, акторка може ставати в місток та вміє доїти корову.

Як відомо, торік зірка вперше вийшла заміж. Нещодавно вона розказала, де познайомилася зі своїм обранцем.

Останні матеріали
Більше матеріалів