СПЕЦПРОЄКТ "M-LIFE"

Питоме, українське. Сікера, контабас, варенуха та інші напої, якими варто пишатися

Спецпроєкт
12 квітня 2024
У глобальному світі цінують індивідуальність. В пошуках помітного місця в ньому українці повертаються до свого. 
Дослідження споживчих трендів свідчать про зростання попиту на вітчизняні бренди. Перегляди в українському сегменті YouTube – про збільшення інтересу до власної історії та культури. А частота вживання слова "крафт" – про популярність локальних продуктів та напоїв, багато з яких були майже забуті, але, на щастя, не втрачені назавжди.

Сікера

Перед тим, як етиловий спирт, почали виробляти в промислових об’ємах, альфою та омегою напоїв в Київській Русі був мед. Хмільне питво з ним, якими б не були його варіації, називали просто – "мед". 
Сьогодні на основі меду в Україні продовжують робити лікери, настоянки та горілку. Але є щось більш екзотичне, про що зберігає згадки Біблія. Сікера – так в давнину називали різні алкогольні напої, що зроблені не з винограду. 
Як і тисячі років тому, сучасну українську сікеру виготовляють шляхом бродіння меду, соку ягід та фруктів. Без додавання спирту та цукру. Та з повагою до історії та традицій.
Зовні сікера схожа на звичайне вино  
‍Фото Getty Images

Контабас

Серед тисяч рецептів, які увійшли у книгу Зіновії Клиновецької "Страви й напитки України" (1913 рік), зустрічається опис контабасу – міцного напою, який був розповсюджений в різних регіонах України.
Історія контабасу – свідчення неабиякої креативності наших предків та вміння грати в довгу. Цей еліксир, схожий чи то на коньяк, чи то на віскі, на противагу смородиновим настоянкам виготовляли не з ягід, а з бруньок смородини.
Смородинові бруньки збирають в дуже короткий період навесні вручну, щоб не втратити ефірні олії. Контабас доводять до кондиції – тримають в теплі, проціджують – протягом кількох тижнів, а потім розливають по пляшках.
Контабас можна сплутати з коньяком, але лише зовні  
‍Фото Getty Images
"Чим старший буде контабас, тим краще", – запевняла Зіновія Клиновецька в своїй кулінарній енциклопедії.
Сьогодні в Україні відродили виробництво контабасу. Пляшку цього давнього, елітного та суто українського напою продають від 1 500 гривень. Екземпляр із лімітованої серії сягає пів мільйона.

Горілка Острозьких

Атмосферу українського Середньовіччя зберігають у містечку Острог на Рівненщині, де можна замовити полбу – кашу з "дикої", двозернової пшениці, бідну на глютен. З м’ясом та соусом з маринованих солених слив.
Вчені з Державного історико-культурного заповідника в Острозі реконструювали не тільки полбу, яку їли за часів князів Острозьких у 16 столітті, а й тогочасні напої. В тому числі унікальну горілку, рецепт якої знайшли на зворотній стороні одного з княжих документів.
Василь-Костянтин Острозький, який заснував академію, що її закінчив Валерій Залужний, і де тепер навчається Кирило Буданов, пригощав гостей питвом з дванадцяти інгредієнтів. Серед них місцеві трави та корінь лепехи. А також екзотичні елементи: бразильский гриб агарік і цукор з Канарських островів.
Фото Unsplash
Сьогодні автентичні рецепти використовують в Україні й у більш масштабних, професійних виробництвах напоїв. Рецептуру "Козацької Ради" відтворили з історичних літописів. ЇЇ виготовляють за рідкісною старовинною технологією пом’якшення та збагачення підсушеним пшеничним хлібом.
Ця горілка має класичний смак, на який не впливають жодні життєві обставини та новини геополітики. Поціновувачі української горілчаної класики радять спробувати зі смаженим м'ясом.
Фото Unsplash

Суриця

Коли немає можливості сходити в супермаркет, зробити замовлення в Інтернеті або купити канарський цукор, як князь Острозький, можна черпати енергію з підручних або підножних засобів.
З прадавніх часів на території сучасної України робили сурицю – цілющий, слабоалкогольний напій. Йому припусували шаманські властивості, використовуючи в різних обрядах та ритуалах.
Фото Unsplash
Сурицю настоювали у кришталево чистій воді під променями сонця на травах, квітах та меді.

Батуринське пиво

Різноманіття смаків, сортів та текстур пива, яке хмільні ортодокси сприймають сьогодні як щось незвичне та нове – насправді є поверненням до витоків.
Певний період на Русі "пивом" називали будь-що питне, але з додаванням ячменю, проса, хмелю та солоду воно набувало більш-менш академічних рис.
В книзі Зіновії Клиновецької збереглось декілька рецептів пива, яке вживали у Козацьку добу. Одне з них – Батуринське, назване на честь гетьманської столиці. Варили його з дуже стиглих ягід ялівцю, житнього солоду та сушених яблук або груш.
Нині смаків і різновидів пива стільки, що нашим предкам і не снилося  
Фото Unsplash

Варенуха

Баба-шарпанина – запіканка з риби. Шпундра – тушкована з буряками свинина в буряковому квасі. Качана каша з пшона – та, де кожне зернятко вкрите яєчно-борошняною оболонкою. Ресторатори та гедоністи-самоучки сьогодні наново відкривають меню предків, що його описав Котляревський в "Енеїді".
"Раптом" виявилось, що українська кухня - це не тільки сало, вареники та борщ. А перелік всіх традиційних напоїв тягне на найдовшу барну карту світу. Один з них – варенуха, яка, за Котляревським, розв’язує язики "молодицям-цокотухам".
Варенуха – зігрівальний український напій із сухофруктів. З додаванням меду, м’яти, чебреця або заморських спецій: кориці, гвоздики, духм’яного перцю. "Запікали" її в глечику при низьких температурах в печі протягом декількох годин, іноді доби.
Фото Unsplash
Ті, хто досі не позбавився "комплексу меншовартості" та порівнює щось автентичне, українське з іноземними аналогами, називають варенуху "нашим глінтвейном". Але кому потрібні ці аналогії, коли ми повертаємо своє?
Читайте також попередні матеріали спецпроєкту:
Окуляри як у Байдена та кардиган як у Кобейна. Топ 5 модних речей, запозичених з гардеробу військових
Спецпроєкт
03 квітня 2024
Футболки та худі кольору хакі. Тактичні сорочки та флісові кофти. Штани M-Tac та камуфляжні кросівки Saucony.  “Дуже дивно, коли війна, а ти в костюмі” – так у лютому 2023 року в інтерв'ю BBC пояснив свій новий образ Володимир Зеленський.
Зовнішній вигляд президента із завзяттям обговорювали світові ЗМІ та українські експерти. Але не помітили дещо парадоксальне: ззовні миролюбиві західні лідери не гребують речами, запозиченими фешн-індустрією з гардеробу військових. Причому такими, що про їхнє мілітарі-минуле здогадуються не всі.

Авіатори

20 лютого 2023 року в Київ неочікувано завітав президент США Джо Байден. В той історичний день бомбардувати столицю України росіяни не наважились. Єдине, що загрожувало Байдену – сліпуче лютневе сонце, від якого він рятувався за допомогою окулярів-крапель або “авіаторів”.
Історія порятунку очей Байдена від сонця під час неанонсованого візиту в столицю України бере початок в першій половині XX століття з розвитком військової авіації. У 1929 році полковник Джон А. Макріді звернувся до виробника медичного обладнання Bausch&Lomb із запитом: розробити окуляри, які б покращили роботу пілотів.
Президент США носить лише авіатори 
‍Фото Getty Images
Великі, краплеподібні, світловідбиваючі та сонцезахисні. Злегка опуклі лінзи, тонка оправа, пластикові тримачі для носа – після багатьох вдосконалень Bausch&Lomb представили Ray-Ban Aviator, створивший цивільний підрозділ Ray-Ban. Який зрештою перетворився на бренд та окрему компанію.
Стиль, відвага та потяг до пригод – ось про що кажуть “авіатори”, що їх тепер випускають чимало світових брендів.

Тренч

З приходом весни французький лідер Еммануель Макрон вразив світ несподівано хороброю риторикою щодо Кремля та бойовитими світлинами під час тренування з боксу.
Що саме стало причиною метаморфоз Макрона - достеменно не відомо. Можливо, розігралися гормони під впливом дружини Бріджит Макрон?
Завжди елегантна, 70-річна Бріджит, здавалось б, далека від мілітарної тематики. Але про зворотнє кажуть тренчі, в яких її неодноразово ловили камери.
Перша леді Франції полюбляє тренчі 
‍Фото AFP via Getty Images
Тренчі або тренчкоти, що заполонили вулиці українських міст завдяки жінкам з пристрастю до кольору беж – втілення практичності та комфорту навіть у польових умовах.
В часи Першої Світової “тренчкотами” (англ. tranch coat – “траншейне пальто”) піхотинці на передовій назвали модернізовані військові плащі. В їх початковий дизайн багато вклався Томас Барберрі – поставщик одягу для Британської армії та праотець люксового бренду Burberry.
Якщо слідом за ковдрою вночі твоя кохана вранці тягне на себе ще й тренчкот, не забувай, для кого насправді був створений цей завжди актуальний одяг.

Бомбер

Якщо і є щось спільне між мешканцями Білого дому, представниками субкультур, спортсменами, мільярдерами та хлопцями з Троєщини, то це точно “бомбер”.
Барак Обама, Джордж Буш-молодший, Ілон Маск, Каньє Вест – всі люблять легкі короткі куртки з манжетами на комірі, рукавах і нижній частині.
Експрезидента США Обаму можна частенько побачити у бомберах 
‍Фото Getty Images
З появою армійської авіації понад ста років тому кабіни літаків нагадували коляску триколісного мотоцикла “Дніпро”. Тож для пілотів розробили шкіряні “льотні куртки” (англ. flight jacket), які мали зігрівати та не сковувати рухи.
Загартовані у повітряних битвах Першої та Другої світових воєн флайтджекети трансформувались в повсякденні куртки з різними варіаціями фасона. В тому числі бомбери та легендарні шкіряні куртки-косухи.
В минулому столітті бомбери зробили модними скінхеди, скейтери, репери та вуличний спорт. Естафету підхопили мільярдери, президенти.
Сьогодні настала твоя черга.

Кардиган

У 1854 році бригада легкої кавалерії під керівництвом Джеймса Бруденелла, 7-го лорда Кардігана, програла битву поблизу Балаклії. Але гіркоту поразки пом’якшив в’язаний вовняний жилет, який британські офіцери носили під військовим одягом.
Зрештою Кримська війна закінчилась капітуляцією Російської імперії. А Джеймсу Бруденеллу почали приписувати винахід військової кофти – кардигану.
Спершу ця назва стосувалася в’язаних жилетів без рукавів. Потім – кофти з рукавами, на ґудзиках, без коміра та з глибоким вирізом. В одній з таких лідер гурту Nirvana Курт Кобейн зіграв легендарний концерт MTV Unplugged in New York. В 2019 році кардиган Кобейна продали на аукціоні за $334 000.
Легендарний кардиган Курта Кобейна
‍Фото Getty Images
Сьогодні кардиганами називають кофти в різних модельних варіаціях.

Дезерти

Щоб бути не гірше за принца Вільяма, не обов’язково мати монаршу кров. Достатньо мати в гардеробі дезерти (англ. desert boots – “пустельні черевики”).
Це зручне взуття – зазвичай із замші, на тонкій підошві, із закругленим носом, короткою шнурівкою та висотою по щиколотку – стало атрибутом повсякденного життя завдяки британським солдатам.
Принца Вільяма іноді можна помітити у дезертах  
‍Фото Instagram
Під час військових кампаній Другої світової в пустелях Лівії, Туніса та Єгипта піхотинці замовляли на ринках Каїра взуття, що на противагу армійським чоботам ідеально підходило для місцевого клімату. Його носили, коли не брали участь у боях.
Після війни цю історію закрепила у масовій свідомості та в моді взуттєва компания C.&J. Сlark. Натан Кларк, піхотинець та один з членів сімейства Кларків, повернувся з фронту, натхнений побаченим.
На ярмарку взуття в Чикаго в 1949 році компанія представили свої Desert Boot Clarks. Після розповіді в журналі Esquire їх популярність пішла вгору.
Ти теж можеш бути на вершині.
©2005 — 2024, Табло ID. У разі використання матеріалів сайту посилання на tabloid.com.ua є обов'язковим. Матеріали позначені PROMOTED, ЗА ПІДТРИМКИ, СПЕЦПРОЄКТ та  ІМІДЖ-ІНФОРМАЦІЯ розміщуються на правах реклами. Зв'язок із редакцією — [email protected]