Світлана, 8 лютого 2008 р. 13:12
Всім відомо, що жінки люблять вухами. Ні, звичайно ж, трапляються винятки, але я до них не належу.
На мою думку, навіть подорож удвох з коханим до країни мрій буде позбавлена романтизму, якщо не буде відповідних слів, сказаних вашим чоловіком лише для вас, або ж ці слова будуть не такими теплими і ніжними, як хотілося б. Це про нас - жінок.
І хоча, на відміну від нас, чоловіки люблять очима, я, вітаючи свого коханого чоловіка, до різноманітних матеріальних чи розважальних "штучок", які легко потрапляють в око, інколи додаю власні спеціально написані для нього вірші.
Так було і минулого року у День Святого Валентина, коли ми відзначали і 14-ту річницю подружнього життя.
Тоді в ході романтичної вечері він насолоджувався (можливо, змушений був "насолоджуватись" та виду не подав) такими рядками:
С тобою, Милый, 10 лет - как день!
Лишь календарь порой напоминает,
Что жизнь часы по-своему считает,
Растягивая в вечности момент.
Предельно эта логика понятна:
Ну как, скажи, дожить до "серебра"
Всего за два да с половиной дня?
Хотя для нас и это вероятно...
А весь секрет - в достоинствах твоих:
В надежности, любви и понимании, -
Штрихи мужские, но ложатся в стих.
О "закромах" души я умолчу,
Ведь дня не хватит для перечисленья;
Скажу одно - до умопомраченья
Меня они доводят как жену.
Поэтому, любимый, за тобой
Готова я бежать хоть на край света!
Поэтому, мой муж, мой золотой,
Тебе я посвящаю строки эти.
Уж вижу, как горят твои глаза,
И с "полуискры" тему прочитаю,
Хотя и так, конечно, понимаю,
Что лучший твой подарок это - Я!
Цього року я знову приготувала сюрприз. Та про нього першим дізнається мій коханий.
Вітаю всіх, хто вміє кохати, зі святом!
