Байрак лається зранку, мріє про дочку-ельфа та хоче секс з любов'ю

Середа, 10 грудня 2008, 11:43
Режисерка Оксана Байрак не лише до підтяжок і пластики спокійно ставиться, а й, як Євгенія Власова, може спокійно обходитися без сексу.

"Про секс я взагалі якось не дуже люблю розмовляти. Краще ним займатися. Та й взагалі не люблю слово "секс", я у своєму житті все роблю з ЛЮБОВ'Ю", - заявляє режисер "Аврори" в інтерв‘ю газеті "Факты. События и люди".

"Хтось, може, посміхнеться, але я не розумію, коли кажуть: "Як? У тебе немає партнера? Раз на тиждень обов'язково треба!.." А як по-моєму, - може, я, звісно, виняток, - краще і НЕ ТРЕБА, якщо поруч немає близької, коханої людини. Я не можу дозволити віддавати себе комусь фізично, а головне морально, просто для того, щоб там щось якось в організмі функціонувало", - скромно пояснює Байрак.

"Не люблю слово "секс", я у своєму житті все роблю з ЛЮБОВ'Ю" 

Разом з тим Оксана повідомила, що вже мріє про те, щоб відчути радість материнства.

"Якось під Новий рік мені наснилася дівчинка-ельф з білим волоссячком і величезними блакитними очима. Красуня дівчинка, яку звали Ліза. Я впевнена, що у мене буде саме така донечка!" - сказала вона.

При цьому на питання, чи Байрак, таким чином, нині знаходиться в активному пошуку гідного татка для гіпотетичної Лізи, вона відповіла:

"В активному пошуку - це не про мене... Я - в активному ОЧІКУВАННІ. Головне, щоб у моєї Лізи був гідний батько. У мене було два шлюби, і в жодному з них я не мріяла про дитину. Це правда".

 Байрак наснилася дівчинка-ельф, і вона захотіла народити

"Діти повинні народжуватися не від пристрасті або з необхідності. Діти повинні народжуватися від абсолютно космічної ЛЮБОВІ!.. І не обов'язково, щоб батько твоєї дитини був твоїм чоловіком... Над чарівною хімією космосу земний побут не владний", - впевнена Байрак.

Окрім того, Оксана зізналася у тому, що саме для неї - відпочинок, і як вона лається зранку.

"Я взагалі страшна соня. Коли мене запитують "Ой, а як ви відпочиваєте? Як відновлюєтеся?" - завжди непоетично відповідаю: "Мрію про дванадцять годин сну..," - каже вона.

"Будучи абсолютною глибоко нічною "совою", з жахом сприймаю якісь ранкові зйомки, ранні зустрічі... Ні, серце б'ється, мізки думають, але моє "я" починає абсолютну активність десь години з третьої дня", - додає режисерка.

  "Мрію про дванадцять годин сну"

Проте і рецепт, як швидко прийти до тями, у Байрак є. Вона впевнена, що потрібно вміти на себе розлютитися. "По-доброму, звісно. Я взагалі людина позитивної енергетики, живу в цьому світі зі знаком "плюс", і якщо навіть злюся, те неодмінно теж зі знаком "плюс", - запевняє Оксана.

"Я не віртуоз ненормативної лексики, тож вранці лаю себе люблячи. Відкриваю очі та починаю: "Найрозумніша, найкрасивіша, найталановитіша, а ну, давай вставай, а то через секунду перетворишся на нерозумну, некрасиву, не талановиту. І теж най-най". Діє як еліксир. А ще рятує душ", - сміючись, розповідає вона.

Для Байрак, за її словами, вода - це святе. "Я ж кримчанка, навчилася плавати у два роки, у чотири з татом робили запливи практично у відкрите море", - згадує вона.

"Коли я все-таки психану побудувати власний будинок, у ньому обов'язково буде басейн довжиною 50 метрів, ну, щоб можна було розійтися. Поставлю пару рекордів. Для тих, кому за тридцять!", - регоче Байрак.

 "Я не віртуоз ненормативної лексики, тож вранці лаю себе люблячи"

А ще любить Оксана відпочивати у Туреччині.

"По-тюркськи байрак - це прапор, стяг. Тому я шалено люблю Туреччину! У який би куточок цієї прекрасної країни не приїхала, скрізь зустрічають білборди з одним єдиним, але чарівним словом "БАЙРАК". І у ці миті відчуваєш себе як мінімум королевою світу!" - знову регоче вона.

А наостанок Байрак розповіла, як у дитинстві ледь не померла від асфіксії через повний рот трояндових пелюсток, і як засунула голову туди, куди не варто було.

"Було це у нашому парадному, перша година дня, усі дорослі на роботі. Ми (з подругою) засунули голови між прутами ґраток і почали чомусь довго радіти. Коли втомилися від щастя, вирішили висунути голови з капкана, але це виявилося неможливим. Вуха і пропелери-банти стали сторчма, а притиснути їх ми з переляку не здогадалися", - розповідає Байрак.

 Колись Байрак просунула голову крізь ґрати і раділа

Так і прокричала тоді Оксана з подругою три години поспіль, доки дівчат, які вже ледве дихали, не витягли батьки, які повернулися з роботи.

Фото Анни Андрієвської (ТаблоID), фото "Світського життя" та газети "Новая"

powered by lun.ua
Приєднуйтесь до дискусії
Ще по темі
Останні матеріали
Більше матеріалів