"Нами рухала пристрасть": TVORCHI про започаткування гурту, досвід Євробачення, новий альбом та дружбу поза сценою

Яскраві учасники гурту TVORCHI Андрій Гуцуляк та Джеффрі Кенні, які виборювали перемогу на "Євробаченні"-2023, розказали про свій шлях і досвід участі у Євробаченні.

В інтерв'ю ТаблоID хлопці також розповіли, як перейшли від фармакології до створення музики, свої перші та найцікавіші виступи і премʼєру нового альбому Planet X, над яким вони працювали більше трьох років.

Вступаючи на перший курс Тернопільського національного медичного університету, чи відчували ви, що ваше життя аж ніяк не буде пов'язано із фармакологією?

Джеффрі: 10 років тому переді мною стояв вибір серед багатьох сфер і професій, але я зупинився на медицині. Відчував внутрішньо, що медицина — це скоріше "трамплін", стрибок у майбутнє, але не остаточний вибір професії. З кар’єрою фармацевта у мене не склалося, але я дуже радий цьому досвіду перед початком музичної кар’єри. Моє життя – це цікава подорож, у якій я просто пливу за течією, і вона мене дуже цікаво веде.

Андрій: Насправді, при вступі я навіть не думав про такі речі. Я жив і проживав свої кращі дні, отримував нові знання, стоворював різні хімічні реакції в університеті, а у вільний час займався музикою. 

Які амбіції переслідували вас, коли ви вирішили об'єднатися задля створення гурту? (гроші, слава, увага, пошук справи свого життя тощо).

Андрій: Все відбулося дуже неочікувано. Одного дня ми сиділи з Джеффрі у його день народження на кухні, пили пиво, святкували, розмовляли. Я поділився, що пишу музику, а він – що співає. В ту ж ніч народилася наша перша пісня, і пішло-поїхало… Спочатку я не думав про амбіції — мною рухала пристрасть, а вже пізніше з'явилось бажання робити унікальний музичний продукт. Це сталося, коли я побачив результати і можливі перспективи у розвитку себе як саунд-продюсера й артиста.

Джеффрі: Тоді я прагнув багато працювати над собою і знайти своє призначення, щоб створити щось більше, ніж просто "я". Та й зараз я на шляху до цього і насолоджуюся своєю подорожжю з її злетами та падіннями. Але збрешу, якщо скажу, що не користуюся перевагами кар’єри артиста – мені дуже подобається зустрічати слухачів на вулиці, фотографуватися, спілкуватися з ними. І, звісно, гроші відкривають багато можливостей.

Скільки коштів було вкладено у першу спільну роботу, яка принесла вам славу?

Андрій: Перше визнання прийшло з кліпом Believe, який зняв талановитий режисер Андрій Оболончик.

Джеффрі: Вартість цього кліпу була 100$.

Андрій: Так, навіть продакшн самої пісні був дорожчим за зйомку, але вона була незабутня. За кілька днів відео набрало більше, ніж 400 тисяч переглядів на Youtube, трек увійшов до музичних чартів. На той час для нас це були шалені цифри.

Розкажіть про головні інсайти після участі у Євробаченні-2023. Які негативні, а які корисні досвіди отримали.

Андрій: Ми стали більш досвідченими в плані репрезентації української музики на весь світ. Євробачення — це велика школа, нові знайомства і практика. У нашому випадку ми використовували конкурс для допомоги дітям (перед конкурсом TVORCHI оголосили збір на інкубатори для порятунку передчасно народжених дітей та зібрали 12 мільйонів гривень, — ред.), а також, щоб ще раз привернути увагу міжнародних медіа до війни в Україні.

Джеффрі: Після Євробачення нас почали запрошувати на соціально важливі заходи. Ми продовжуємо нашу місію після конкурсу — транслюємо те, що українська культура може бути різною. Зросла наша відповідальність як артистів.

Андрій: Я не можу назвати це негативним досвідом, але певні учасники були не раді бачити нас на конкурсі того року – вважали попередню перемогу України незаслуженою. Та нам було на це байдуже, ми розуміли з якою ціллю туди приїхали. За нас проголосувало більше 60 тисяч глядачів на Національному відборі, і це було супер-відповідально. Я пам’ятаю, що ми більше 4х годин давали інтерв’ю міжнародним ЗМІ на відкритті конкурсу, коли всі інші учасники вже давно тусувались на фуршеті. Ми тоді вийшли на червоний хідник в костюмах з іменами і вагою передчасно народжених дітей, які народилися вже під час війни в Україні, під вибухи і тривоги. Це було важливо – донести медіа ситуацію через конкретні історії і імена, так стає зрозуіліше.

Джеффрі: Серед єврофанів теж було багато хейтерів, які писали про те, що наша країна перемагає через війну. Але це не мало значення, ми йшли з нашим меседжем і зробили все можливе, щоб посісти хороше місце для України.

Як змінилася ваша кар'єра після участі у пісенному конкурсі? Скільки коштував ваш найдорожчий виступ? Чи виступали на святах і заходах у громадських діячів, політиків тощо.

Джеффрі: Ми вийшли на дещо інший рівень в нашій кар’єрі. Відчувається, що тепер публіка очікує від нас набагато більшого і кращого, тому я навіть трохи нервую перед релізом нашого нового альбому. Але для мене це мотивація – мені подобається працювати з музикою і створювати її, аналізувати фідбеки від музичних критиків та наших слухачів. Ми ростемо як артисти та разом з цим росте відповідальність.

Андрій: Наш найдорожчий виступ був якраз на "Євробаченні". В Європі все в рази дорожче, а наше "Євробачення" проходило у Великій Британії, це ще на три можна помножити. Той прилад, який в Україні в оренду міг коштувати 2000 гривень, там вартував 5000 доларів, і ти не маєш права привезти свій, бо конкурс працює ексклюзивно зі своїми технічними підрядниками, і все можна взяти тільки в них.

Назвіть найкращі, на вашу думку, виступи українців на Євробаченні.

Джеффрі: Виступи Jamala і Руслани.

Андрій: І VERKA SERDUCHKA, звісно.

Джеффрі, після початку повномасштабного вторгнення ви на декілька днів відвідали батьківщину, Нігерію. Розкажіть, скільки ви перебували там, що обмірковували. Що мотивувало повернутись назад?

Джеффрі: Так, моя сім'я дуже хвилювалася за мене, тому на початку повномасштабного вторгнення я поїхав на декілька днів у гості до них, щоб заспокоїти та запевнити, що зі мною все гаразд і я хочу продовжити жити в Україні. Я гостював у них близько двох тижнів і, якщо чесно, був щасливим просто провести цей час зі своїми близькими та друзями. Україну я сприймаю як другий дім, я тут живу вже більше 10 років, але Нігерія назавжди залишиться для мене Батьківщиною, у якій я народився і виріс.

Джеффрі, наскільки часто ви стикаєтесь з расизмом у повсякденному житті, в роботі? Нещодавно у мережі з’явились фото, на яких невідомі розмалювали по місту афіші з вашим фото у Києві. Як ви на це відреагували та чи відомо, чиїх це рук справа?

Джеффрі: Я стикаюсь з расизмом з того самого моменту, як почав займатися музикою – це побічний ефект того, що збільшилась аудиторія та увага до моєї персони. Я й досі чую у свою адресу расистські висловлювання. Якщо у вас є час, можете зайти в коментарі до наших кліпів на YouTube і подивитися, про що я говорю (посміхається - ред.). Але хейтери та расисти зазвичай ніколи не висловлюють свою думку відкрито мені в обличчя, тому коментарі я ігнорую.

Звісно, я бачив розмальовані плакати, але, як і завжди, просто посміявся над цим. Мене більше засмучує те, що ці люди не розуміють, хто справжній ворог українців. Ми ж, навпаки, маємо єднатись і бути разом проти зла. Наша команда взяла участь у незліченній кількості благодійних заходів та проектів для допомоги ЗСУ, ми разом з United 24 і Visa зібрали більше, ніж 12 мільйонів гривень на інкубатори для недоношених немовлят. І це лише мала частина того, що ми робимо разом. Я дуже пишаюся цим. Якщо розмальовувати наші плакати – це все, що турбує расистів і хейтерів у такий час, то схоже, що їм немає просто чим себе зайняти. Я наполегливо раджу їм прочитати книжку, здобути освіту і знайти для себе якесь хобі замість того, щоб витрачати свій час на ненависть до когось через колір шкіри.

13-го вересня ви презентуєте свій п’ятий повноформатний альбом. Розкажіть детальніше про концепцію та чого чекати слухачам?

Андрій: 13 вересня наші слухачі поринуть у світ альбому Planet X. У світ, який ми створювали під впливом емоцій, що пережили за останні 3 три роки. Ми почали писати цей альбом ще до повномасштабного вторгнення, а закінчили ось недавно, вже після всіх трагедій, що трапилися, після того, як наше життя змінилося докорінно. І цю зміну настроїв і різних етапів можна прослідкувати в альбомі. Мабуть, такого контрастного альбому в нас ще не було. Тут і романтика, і мрійливість, і трагічність, і фаталізм.

Джеффрі: Planet X – це містичний трилер, сповнений таємниць, футуристичний і навіть трохи апокаліптичний, бо ніхто не знає, що буде далі. Остання пісня альбому так і називається: "Is it over?", що в перекладі означає: "Чи це кінець?". Риторичне питання, яке сьогодні задає кожен сам собі. Це про внутрішній стан: ти борешся, ти шукаєш мотивацію, ти намагаєшся жити, та що буде далі з цим світом, ніхто не знає. Кожна пісня тут зачіпає різноманітні теми та почуття, які нам близькі сьогодні, та ті, які залишились у минулому.

Андрій: Я дуже хочу, щоб у треках цього альбому люди знайшли відчуття, які дадуть силу, натхнення і свободу. Supernatural — про бажання зізнатись у своїх почуттях коханій людині, навіть крізь страх невзаємності. Наш фіт з Клавдією Петрівною "Орбіти" – про двох сильних і трохи впертих особистостей, які одночасно хочуть бути разом та не поступаються один одному. "Dubidu" переносить у світ, де є свобода та любов. "Follow My Lead" – пристрасний трек, сміливий, відвертий. "Is It Over" – фаталістичний.

Як ви згадали вище, серед вже випущених треків альбому є ваш нещодавній фіт з Клавдією Петрівною. Хто став ініціатором співпраці, як відбувалась робота над треком та який меседж ви закладали у пісню?

Андрій: Це була ідея нашої команди. Ми з Джеффрі спочатку були скептично налаштовані, тому що ми і Клавдія - супер різні артисти, працюємо в різних жанрах, на дуже різну аудиторію. Вирішили віднестися до цього, як до експерименту - вдасться, то вдасться, ні, то ні. Зустрілися на студії, познайомилися, і все пішло як по маслу. Дуже легко і комфортно працювалося разом з Клавдією і її командою. Тож "Орбіти" народилися буквально за один день спільної творчості.

Джеффрі: Для нас було важливо зберегти в цьому дуеті і себе, і Клавдію, щоб не було перекосу в якусь одну сторону, і, на мою думку, і, як бачу, думку слухачів, нам це вдалося. Ми вперше виконали "Орбіти" на двох сольниках Клавдії у Палаці Спорту, і, маю сказати, що публіка дуже тепло сприйняла наш фіт. Він вже декілька тижнів в топі музичних чартів, це дуже приємно.

Переглядаючи ваш профіль в Іnstagram, ваші кліпи, перше слово, яке спадає на розум - стиль. Розкажіть, наскільки важливий для вас візуал. Чи любите епатажний одяг у буденному житті?  

Джеффрі: У нашому гурті візуал має таке ж важливе значення, як і музика, - це дві частини проявлення Творчих. Ми доповнюємо одне іншим, нам подобається так себе виражати. Особисто я час від часу ношу епатажні речі, тому що в них відчуваю себе тим, яким я є, стаю більш впевненим у собі. Взагалі не віддаю перевагу жодним брендам, просто купую те, що мені подобається.

Андрій: Для мене одяг і в повсякденному житті має значення. Він може впливати на настрій і натхнення. Я надаю перевагу "стильному комфорту". Щодо сценічних і світських образів, то тут ми з командою дійсно дуже прискіпливо підбираємо кожен лук.

З чого починається і чим закінчується ваш день?

Джеффрі: Мій день починається о 8 ранку зі сніданку, спорту, холодного душу та роботи. Закінчується відпочинком з близькими або іграми в плейстейшн.

Андрій: Але якщо ми десь в турі, то зазвичай ранок починається з саундчеку та пізнього сніданку. А закінчуємо вечір обміном енергією з нашими слухачами на концерті. Це найкраща "рутина".

Чи пишуть вам фанатки? Чи були непристойні пропозиції?

Андрій: Пишуть слова підтримки та знімають різні відео під наші пісні. Непристойних пропозицій мені не поступало, здебільшого прояви симпатії.

Джеффрі: А в мене буває, якщо чесно. Були інтимні відео у діректі, але я частіше ігнорую та не відкриваю такі повідомлення.

Яку пораду ви дали б музикантам-початківцям?

Джеффрі: Вірте у свій розвиток і проєкт. Не слухайте негативних коментарів, тому що вони будуть завжди. Використовуйте свою пристрасть і запал як паливо, щоб досягти своєї мети. Пам'ятайте, що музичний бізнес може бути жорстоким, і до цього треба бути готовим.

Чи маєте план на той випадок, якщо хтось з учасників захоче піти?

Джеффрі: Ми вдвох маємо медичну освіту та можемо працювати окремо – продюсувати музики, писати тексти або записувати пісні. Можемо, але не хочемо.

Андрій: У мене додатково є ще диплом масажиста!

Джеффрі: Давайте не будемо про погане. Ми тільки-но готові відкрити нашу Планету X слухачам.

А щодо стосунків у неробочий час. Чи проводите ви час разом, наскільки глибокі і особисті теми можете обговорювати одне з одним. Чи у були у вас серйозні скандали? Якщо так, то за яких обставин.

Андрій: Іноді ми з Джеффрі збираємось у мене вдома з друзями на вечерею, можемо разом пограти в плейстейшн. Ми не скандалимо, тому що вміємо слухати один одного.

Джеффрі: До повномасштабної ми часто "тусували" разом. Зараз не ходимо на вечірки, але залітаємо одне до одного в гості. Можемо говорити буквально про що завгодно, я не пам'ятаю жодних скандалів.

І наостанок, наскільки часто даєте концерти в Європі? Чи були (або є) думки переїхати за кордон.

Андрій: Раніше доволі часто виступали за кордоном на масштабних фестивалях, на початку повномасштабної майже кожен місяць їздили на благодійні концерти в Польщу, Британію, Німеччину та інші країни. У лютому 2025 року їдемо у наш перший великий благодійний тур Канадою та США.

Джеффрі: Думок переїхати в Європу не було, я люблю Україну.

Нагадаємо, раніше TVORCHI розказували про цікаві ритуали перед виходом на сцену та свої антистреси.