Карпа у медовий місяць зустріла "кіз з крилами"
Матюклива письменниця та співачка Ірена Карпа зі своїм новим чоловіком Норманом Полом Хенсоном "понюхала непальського пороху". Зірка провела медовий місяць у королівстві Мустанг, що сусідує із Тибетом.
Про це Ірена Карпа написала у "Дорожні замітки" на "JetSetter.ua".
Ірена Карпа у медовий місяць забралася під самий Тибет |
За словами співачки, ця весільна подорож, англійською honey moоn, була далеко не honey:
"Не тому, що ми там сварилися, брали з собою в подорож двоюрідну тьотю, дзвонили екс-любовнічкам чи хворіли. І навіть не тому, що не було традиційного набору "пальми-сейшели-бікіні". Просто місяць цей видався ЧІЛІ. Від обох факторів: перцю і холоду - першим гірські народи, а разом із ними й ми, рятуються від другого".
Цей honey moоn був далеко не honey |
Як розповідає Ірена, вона майже цілий рік хотіла потрапити до "загадкового королівства Мустанг, у таємничу трансгімалайську колишню автономію".
"І навіть тепер, коли комуняки, що тепер при владі у Непалі, скасували той прекрасний традиційний почет короля, королеви і принца, однаково місцеві люди вважають їх дуже багатими особами й цінними сакральними об'єктами. Коли йдуть до них на аудієнцію, несуть із собою білий шалик і... пиво. Я вже й не знаю, де вони те пиво в тім палаці складають", - зізнається Карпа.
За її словами, іноземці, яким пощастить пробратися до палацу, теж несуть те, що для них найдорожче. У випадку Ірени та її чоловіка, це була коробка французьких трюфелів із арабського дьюті-фрі.
Другий чоловік Ірени Карпи - Норман |
"Шкода, не взяла з ввічливості камеру. Ну і шкода, що принцу було трохи більше років, ніж ми сподіваємося з казок. Десь так сильно за 50. Пора було б уже й імператором стати, якби не вітчизняні маоїсти", - зауважує вдруге заміжня творча особистість.
"Трек у Мустанг - прекрасний відпочинок для тих, хто не дуже любить людей. Особливо білих туристів з їх вереском "Агу, давайте на зірки дивитися, хоч щось корисне зробимо! Хей-го!" та ще й вимахують при цьому мокрими шкарпетками над головою", - впевнена музикантша.
Головною ж перешкодою на шляху до омріяної подорожі, за словами, письменниці, є 600 доларів тільки за дозвіл пройти у Мустанг. "500 уряду, 600 тревел агенції. Плюс на загал там витрати вищі, ніж на інших маршрутах, але воно того варте", - уточнює вона.
Дорога до Ло Мантангу |
Далі Карпа розповідає, як їм з Норманом ходилося по екзотичній землі.
"Максимальна висота невелика - 4800 м - це там, де ніжками ходити. На конячці можна і вище, якщо вам конячку не жалко. Або й самому в істериці на шеститисячник піднятися - їх навколо вистачає в полі зору", - каже Ірена.
"Мустанг - місцевість надзвичайно красива, драматична, знакова для буддиста і вражаюча для естета. А ще там непогано працюється - я жадібно носилася з ноутбуком в пошуках електроенергії, але більшість вражень і думок довелося таки записувати в блокнот. Сонячних батарей не завжди вистачає на всіх", - страждально зауважує вона.
Також, за словами Карпи, по дорозі в Ло Мантанг, столицю Мустангу, подружжю "впарили" найдорожчу покупку за всю дорогу. Це була мантра у "костяній коробочці" зі срібними пластинками. Ірені навіть соромно було казати, скільки вона коштувала. У передгір'ї, як зауважує співачка, вона б за таке заплатила разів у десять менше.
"Не зважаючи на калорійну їжу (макарони з рисом і картоплею йдуть на ура), ми ще й схудли, як два одоробла. Ледве вдалося вистояти охлялим натиск піщаної бурі..," - запевняє Карпа.
"Одного разу я зі спрощеного варіанту момо - подібного на наш вареник - виліпила пельмень. Сміялись гімалайці всім селом. Такого реготу їхні гори ще не чули. Видно, більш безглуздої форми уявити собі не могли", - розповідає артистка.
"Дорогою назустріч скакали блакитні тибетські вівці, жирні зайці і грифи з мене заввишки. На першого я ще подумала - то індик переросток чи коза з крилами. Жерли труп коня...", - згадує уривками Ірена.
"Не знаю, скільки ми кілометрів подолали вгору і вниз за 10 днів - але йшли вдень і деколи вночі. Найбільший облом, коли здається, ніби до села вже метрів 300 - он же його видно, аж тут гульк - у трьох сотнях погонних метрів вміщається ще два каньони по 300 метри завглибшки - якраз до ночі й долізеш", - описує специфіку місцевих ландшафтів співачка.
"Сумна тут... Певно, мрію про ковбасу..." |
Також Ірена та її другий чоловік записали прекрасних автентичних тибетських пісень і "нарили" собі пару дуже цінних сакральних подарунків.
"Але про це все - в художній формі в нових треках QARPA. I в новій книзі з несподіваними героями. Гадаю, допишу її скоріше, ніж переїду в нашу хатку в Гімалаях. Там виноград, до речі, так собі росте...:)" - зітхає письменниця.
"Принцеса на білій кобилі (в Мустангу не на мустангу)" |
"Work work" з вічним молєскіном (в рідкісних місцях, де була електроенергія, відразу працював і лаптоп - нащо ж його на собі тягла всю дорогу. Та ще й штатив цей ужасний... Сиджу на сходах до печери Падми" |
"Головна фішка текстів Карпи - ефект прісутствія", - сказав один професор. Отут я наглядно демонструю, чого так. Типу, пакую читача в рюкзак і тягну з собою по п‘ятитисячних висотах (тут десь чотири ще). Навіть якщо автобіографічна історія - мій вчорашній день, обставини, пейзажі і деталі висосувати з пальця не ком іль фо" |
"Ні, це не параноя від української параної. Це маска від піску :)" |
"Бичари. Якщо вдивитися в їх вираз облич, зразу стає ясно, чого у нас гопніків биками називають :)" |
"Щоденна піщана буря в долині ріки Калі Гандакі. Мертве серце Азії. Ворота в заборонене королівство" |
"Коли бачиш хвилю піску з камінням - обертайся до неї рюкзаком і попою. Навіть через штани коле! Горе тому, хто забув дома окуляри, чи шапка на вухах не сходиться. виростуть у вухах яблуні високогірні", - наостанок каже Карпа.
Фото Ірени Карпи. За матеріалами "Дорожніх заміток" Ірени Карпи на "JetSetter.ua"