Кільчицька має фобії, дратується від тупості і любить плітки про себе

Колишня заступниця Леоніда Черновецького Ірена Кільчицька запевняє, що українському шоубізу пощастило, що вона не співає. Ірена Реонольдівна зізналася, що має купу страхів, любить плітки про себе і колись хотіла служити в Афганістані.

Про це норовлива і нескромна бізнесвумен розповіла в інтерв‘ю журналу "Країна", пише "Gazeta.ua".

"Те, як я себе сприймаю, можна схарактеризувати кількома словами: небайдужа, нескромна, неординарна, непередбачувана, нестандартна, небанальна. Усі ці якості, попри частку "не", – великий позитив", - заявила Кільчицька.

Як нагадала Ірена Реонольдівна, зараз вона подобається собі значно більше, ніж 10 років тому - у фізичному плані й емоційному. "Те саме хотіла б сказати ще за 10 років", - додала вона.

Причому Кільчицька на зайву скромність ніколи не страждала.

"Спочатку народилася моя нескромність, а хвилин за 10 з'явилась я", - визнала вона і порадила:

"Сучасній жінці слід бути такою, як я. Красивою, доглянутою, зухвалою, незалежною, всюди встигати, а головне – не звертати уваги на плітки щодо себе".

Кільчицька: "Спочатку народилася моя нескромність, а хвилин за 10 з'явилась я"

Так, Кільчицька до пліток про себе, як вона запевнила, ставиться спокійно.

"Більше того, вони мені дуже подобаються. Я вважаю, що говорять лише про тих, хто чогось вартий..."

І навіть якщо Кільчицьку не називають білою і пухнастою, вона у гнів, як видно, не впадає. А все тому, що Ірена Реонольдівна вирішила повчитися у королеви.

"Хоч би що про мене писали й говорили – ніколи не зверталася до суду. Коли загинула принцеса Діана, королівську сім'ю та королеву Єлизавету особисто звинувачували в тому, що сталося. Але вона не прокоментувала жодного слова. Я побачила, що королева просто не реагує. І взяла це собі за правило", - пояснила вона.

Втім, найціннішу пораду, за зізнанням жіночки, вона отримала від одного старого єврея.

"Почула її ще в 17–18 років. сказали цю фразу не мені, але я все сприйняла одразу: "Їсти треба так, щоб не вдавитися". Це, звісно, не їжі стосується – а жаги до грошей, до влади, до жінок..."

Ірена вчилася жити у королеви Єлизавети і старого єврея

Також Кільчицька наголосила, що за зустріч із Леонідом Черновецьким вдячна долі:

"Ми з Леонідом Михайловичем Черновецьким дуже подібні. Пишаюся, що така ж нестандартна й смілива, як він. Хоча, звісно, багато в чому мені до нього ще рости й рости…"

При цьому до громадської думки брюнетці байдуже.

"Плювати я хотіла на громадську думку. Вона не нагодує, не вдягне й душевного спокою не принесе", - впевнена Ірена.

Між іншим, як зізналася бізнесвумен, їй притаманна чимала кількість різних фобій.

"Маю страхи, й багато. Але ніколи їх не озвучую, щоб ніхто – друг чи ворог – цим не скористався", - наголосила вона.

За зустріч із Черновецьким бізнесвумен вдячна долі

Один із таких страхів Ірена, як вона розповіла, подолала:

"Мала його в період вагітності. Кожна жінка переживає, щоб пологи пройшли нормально, щоб дитина народилася здоровою. Коли була при надії, мимохідь запитувала в подруг, чи не боялись вони такого, коли виношували дитину. Ті відповідали: "Ні-ні". Я вирішила: все, годі питати, треба заспокоїтися. А коли вже народила, ті ж подруги казали: "Та звісно, я всю вагітність боялася!", "Чому ж набрехала?" – "Щоб тобі не страшно було".

А ще Кільчицька впевнена, що українському шоубізу пощастило, що вона не співає:

"Я зовсім не вмію співати. Вважаю це величезним щастям для вітчизняного шоу­бізнесу, бо якби я співала – мене було б дуже багато…"

Натомість, замість співів Кільчицька радше б взялася за практику йоги.

"Дуже хотіла б зайнятись йогою. Намагалася кілька разів, та не виходило. Із моїми характером, темпераментом та емоційністю всидіти складно", - визнала вона.

"Я зовсім не вмію співати. Вважаю це величезним щастям для вітчизняного шоу­бізнесу, бо якби я співала – мене було б дуже багато…"

"Якось ще в банку мала легку депресію, в стилі "життя повернуло за 30, усі подруги поодружувалися, а я працюю постійно, і взагалі втомилась". Директор одного спортклубу порадив: сходи на йогу – все як рукою зніме", - поділилася спогадами Ірена.

"Прийшла, а там ця повільна музика, руки кудись треба ставити. Витримала 10 хвилин і вийшла із зали. Зателефонувала цьому знайомому, подякувала й сказала: "Слухай, коли я сиділа в залі – відчула, що таке справжня депресія. Тепер знаю: те, що в мене було – просто дитячі забавки", - резюмувала жінка.

Кільчицька, яка наразі виховує двох дітей і нещодавно вийшла заміж за іноземця, запевнила:

"Якби хотіла, щоб мій чоловік жив у Києві, – вийшла б заміж за киянина. Те, що він мешкає у Франції, додає мені комфорту. Їжджу туди так само часто, як і до одруження. Я взагалі заміж ніколи не збиралася. Зареєструвала стосунки винятково з корисливості. Я вже давно нічого не роблю безкорисливо і пишаюся цим".

"Якби хотіла, щоб мій чоловік жив у Києві, – вийшла б заміж за киянина"

Ірена ж, як вона нагадала, любить подорожувати, але дуже консервативна в цьому.

"Їжджу в одні й ті самі місця, зупиняюсь в одних і тих самих готелях і номерах. Просто раніше мала небагато часу на відпочинок – перші п'ять років роботи в банку у відпустку взагалі не ходила. Потім почала виділяти собі два­три дні, далі – тиждень. Усе одно, це замало для експериментів", - пояснила вона.

Також Кільчицька зауважила, що любить комфорт. На острови відпочивати не їздить: всі ці тайфуни, цунамі, вулкани – не для неї. "Маю й так достатньо екстриму в житті", - пояснила вона.

А ще Кільчицька не визнає читання літератури на сучасних гаджетах:

"Книжки читаю лише на папері, фільми дивлюсь тільки на дисках. Зараз можна все читати й дивитися з iPad чи iPhone – але це для мене, як кава без кофеїну чи замінник цукру".

Водночас телефон жінка не вимикає ніколи. "Я завжди повинна бути на зв'язку. Можу не мати ані сумки, ані машини – нічого. Але якщо є телефон, знайду вихід із ситуації", - розтлумачила вона.

Ірена не любить експериментів у відпочинку так само, як і екстриму

За словами Ірени, вона постійно відчуває любов - "й до чоловіків, і до дітей, і до батьків, і до природи". А найбільше дратує жінку - тупість.

"Найбільше в людях дратує тупість. Мізки ж у всіх однакові. Просто треба вийняти їх із заднього місця й використовувати за призначенням" - впевнена вона.

Між іншим, наприкінці 1980-х Кільчицька, за її зізнанням, хотіла поїхати служити в Афганістан. Вона навіть заповнила необхідні документи, пройшла комісії і отримала направлення від партбюро. Але не склалося - "тоді вже прийняли рішення про вивід військ із країни".

Втім, нині бойова брюнетка Черновецького впевнена, що змогла б очолити МВС.

"У політику повернусь обов'язково. Має ж її хтось прикрашати", - резюмувала Кільчицька.

Фото "Комментарии", "УНІАН", "E-motion", "Сегодня", з сайту Київської міської держадміністрації та з особистого архіву Кільчицької