Данилко: Я не люблю проституток

Автор образу Вєрки Сердючки, Андрій Данилко зізнався, що переживає кризу середнього віку, любить, коли його не бачать, не має потреби у стиранні в соцмережах та не любить проституток.

Про це артист розповів в інтерв‘ю телеведучій Тетяні Рамус для журналу "Зверни увагу!", пише сайт ramus.ua.

За словами Андрія, у його житті наразі панує "закритий період" і криза середнього віку.

"Зараз у мене практично немає життя поза роботою... Змінюється час, змінююся і я. Зараз у мене почалася криза середнього віку, я дуже гостро її відчуваю... І в моєму житті на даний момент - закритий період. Це стосується всього. Навіть у компанії мені комфортно, коли не більше трьох осіб. Не знаю чому. Навіть чотири - вже не те, з'являється дискомфорт, якась зайва метушня. Ось три людини - ідеально", - пояснює Данилко.

При цьому, як зізнається артист, йому дуже добре, коли його не бачать, не помічають.

"Мені дуже подобається, коли мене не бачать. Правда. І ти знаєш, це почалося ще з піонерських таборів. Чому я сумую за тим часом? У мене така ностальгія! Адже за рік мені буде 40 років. А в мене ці цифри просто не вкладаються у голові, це раз. А по-друге - у мене така ностальгія за минулим, тому що у мене було дуже хороше дитинство. Бідне, нічого не було..." – згадується Данилкові.

"Зараз у мене почалася криза середнього віку, я дуже гостро її відчуваю"

Та й, як визнає Андрій, тоді матеріальне і не мало жодного значення.

"Жодного. Ніколи не було заздрощів. Я приходив до своєї подруги - вони добре жили, у них були килими, стінка, журнали "Burda" у ті часи. Чому у них є, а в мене немає? Такого запитання у мене ніколи навіть не виникало", - запевняє він.

Згадалося Андрієві, і те, як він надихався російською попсою та вчився грати у туалеті на піаніно.

"...Це був 1988 рік - тоді тільки з'явився "Ласковый май", - сказав Данилко, який був фанатом цієї групи. Каже, його стимулювало те, що він бачив, як його одноліток може досягти таких результатів у такому віці.

"...Наприклад, завдяки саме "Ласковому маю" я навчився грати на піаніно. Тоді дуже багато хто намагався підбирати їхні пісні. І першу пісню я теж підібрав. У нас піаніно в школі стояло чомусь на четвертому поверсі в туалеті, де технічка їсть. І піаніно - на замку. Я зламав цей замок, приходив туди, тикав-микав-тикав і в результаті сам навчився грати. Бажання. Головне - бажання. Якщо є бажання - все можливо", - переконує Данилко.

Данилка стимулювала російська попса, а грати на піаніно він навчився у туалеті школи

А ще, як стверджує зірка, він – далеко не мільярдер.

"...А те, що мені приписують, типу "мільярд до неба", - це маячня повна! Такого й близько ніколи не було. Так, звісно, є у мене кілька квартир. Але у мене ніколи не було мети скупити пів Хрещатика або мати там офіси. За великим рахунком мені взагалі дуже мало потрібно", - каже він.

Також Данилко визнає, що в його житті справді був період "гігантоманії".

"Був у мене такий період... І причина, напевно, у провінційності та відсутності умов побуту в дитинстві. Колись я жив у прибудові зі шпалерами, які загорталися вранці від вологи..." – згадує він.

"Звичайно, коли з'являються інші можливості, тобі хочеться компенсації - жити у палаці, ходити по дому в "Versace" і спати на величезному ліжку. Але потім, коли ти всього цього наїдаєшся, замислюєшся: а навіщо все це треба? До того ж вся ця картина виглядає якось вульгарно... Тому у мене і немає будинків або ще там чогось особливого", - пояснює він.

Як відомо, мешкає Андрй Данилко у квартирі у центрі Києва.

"Так, у квартирі. Якщо чесно, дуже мало людей бувало у мене в гостях. Я взагалі терпіти не можу гостей. Квартира - це місце, де я повинен бути сам", - упевнений трохи відлюдькуватий артист.

"Квартира - це місце, де я повинен бути сам"

Та й стирчання у соціальних мережах Андрія не вабить. Зокрема, його не знайдеш у популярному нині Facebook.

"Ні. Це не моя тема. Я не бачу сенсу у повідомленнях на кшталт "Я зараз п'ю каву" з відповідною фотографією. Може, комусь немає куди подіти свою енергію. У мене немає на це ані часу, ані бажання", - каже він.

При цьому Данилко додає, що у нього навіть немає сторінки в Інтернеті.

"Ми запустили сайт, якийсь час він попрацював, а потім я зрозумів, що для того, щоб він працював, як я хочу і бачу, мені треба самому всім цим займатися, інакше це буде сайт звичайної популярної групи. Тому я прийняв рішення залишити на мою адресу www.serduchka.ua просто заставку з контактами. Так і живемо", - посміхається автор Вєрки Сердючки.

Також в інтерв‘ю Рамус Данилко зізнався, що вірить в екстрасенсорику та потойбічні сили.

"...Я тобі розповім реальну історію зі свого життя. Коли я народився, мама посадила два горіхи. А коли мені виповнилося 16 років, моя тітка їх спиляла. І я почав хворіти. Бо за гороскопом я - Терези, а по дереву - Ліщина. І як потім у це не вірити?" – перепитує артист.

Данилко далекий від соцмереж в не бачить сенсу у постах типу "Я зараз п'ю каву" з відповідною фотографією

До слова, Андрій вірить, що, коли він брав участь у пісенному конкурсі "Євробачення-2007", його "замовили", і проти нього працювали екстрасенси.

"Я не заглиблююся у ці питання. Просто знаю, що це є. І скажу так: те, що зроблено людьми, можна зняти завдяки іншим людям. Звичайно, мене врятував на "Євробаченні" Божий захист і ще те, що я придумав дзеркальну краватку", - впевнено розповідає зірка.

За словами Данилка, дзеркальна краватка в його костюмі мала особливу функцію - віддзеркалювати негативну енергію.

"Так, вони бахали в мене, а воно йшло в нікуди... Багато хто думає, що я вигадую. Ми ж тільки до фіналу "Євробачення" вигадали дзеркальну краватку, яка клеїться на груди. З якоїсь технічної труби відривали дзеркальця і потім наклеювали саме на зону, яка пробивається найбільше. І ось я надягаю цю краватку, виходжу на сцену і реально відчуваю, що я - неначе в танку! Таке було відчуття броні навколо мене", - згадує срібний призер "Євробачення-2007".

Пам‘ятає Андрій і те, що у 2007-му, коли він їхав на конкурс, його всі лаяли і критикували, а коли повернувся – з нього вже зробили ледь не героя.

"Ти знаєш, я не люблю повій. Я все розумію: вони змінили думку, це життя. Але коли люди так швидко змінюють думку - це огидно. Ви ж могли просто промовчати, без усіх цих демонічних спалювань опудала на Майдані?! Це ж була така чорнуха... я тоді дуже сильно схуд..." – зізнається Данилко, який важко переніс ту травлю.

Данилко зізнався, що вірить в екстрасенсорику та потойбічні сили і не любить людей-проституток

Окрім того, Андрій пояснив, чому в 2007-му році спершу зібрався іти у парламент, а тоді зняв свою кандидатуру.

"У нас був такий період після "Євробачення". Тоді ми були на хвилі "гіперуспіху" і, звісно, замислювалися над подальшим розвитком образу. Куди далі йти Сердючці? Логічна відповідь - в політику!" – згадує артист.

"У нас був план створити свою партію, зробити з'їзд у цирку - тобто ми придумали свого роду політичний фарс. Були такі думки. Правда. Я відчув, що навколо мене почали відбуватися серйозні події: телефонували якісь люди, пропонували шалені гроші просто за зустріч у ресторані", - веде він далі.

"Один прямо сказав: "Андрію, там у машині лежить пакет, ти можеш просто зараз піти і його забрати, але натомість потрібно двох хороших людей включити у список партії"... І тут я зрозумів, скільки людей проголосують за мене - заради приколу... Підкреслю - заради приколу", - розтлумачує Данилко.

"І це розумів багато хто... Тоді я прийняв рішення - все, ми закінчуємо ці ігри. І буквально за дві години до реєстрації ми зняли свою кандидатуру. Про що взагалі не шкодую", - резюмує він історію про свій "депутатський період".

Про відмову від депутатства Андрій ані дня не шкодував

Також в інтерв‘ю Рамус, міркуючи про розвиток подальшої долі Сердючки та своєї, Данилко відзначив, що режисура йому ближча, аніж акторство. А в акторах він бачить швидше вже свою Вєрку, ніж себе.

"...Ти ж зрозумій, за мною шлейф - 21 рік роботи в образі... Я до себе дуже об'єктивно ставлюся і не з тієї категорії людей, які і тут, і там, і Отелло, і Гамлет... Якби я грав Гамлета, наприклад, то це має бути абсолютно своєрідний Гамлет. Це повинна бути Сердючка, має бути своє прочитання - через комедію. Ось Сердючку в ролі Гамлета я собі уявляю", - зізнається він.

Водночас якби, скажімо, Андрія запросили на якесь шоу саме як Андрія Данилка, то він би, за його словами, туди не пішов.

"Ні. Мені якось запропонували за дуже великі гроші вести один хороший проект - як Андрію Данилку. Це був голландський проект. Але я не захотів, незважаючи на вельми переконливий фінансовий аргумент. Спочатку думав: спробую, але потім відмовився. Розумієш, коли я уявив, що буду з'являтися щосуботи у телевізорі, - мене від себе самого почало нудити", - сміється Данилко.

Данилко: "Ось Сердючку в ролі Гамлета я собі уявляю"

А наостанок Андрій поділився відчуттям, що у людей про нього складаються якісь неправильні стереотипи.

"Знаєш, про мене взагалі склалося якесь неправильне враження. Я чув, наприклад, що дуже багато хто мене жаліє, кажуть, що якийсь я нещасний... Та нічого я не нещасний! Просто люди потрапляють на такі ситуації в моєму житті", - запевняє він.

"Або, приміром, вважають, що я - суворий, замкнений, закомплексований... І я думаю, вони мають рацію, тому що вони так це бачать", - додає він при цьому.

Фото "ЛігаБізнесІнформ", "Сегодня", "Комсомольской правды", стоп-кадр з відео з сайту inter.ua, "Бліка", фото з сайту "Starlife", стоп-кадри з відео "Ткаченко.ua", фото з сайту kino-teatr.ru