Ірена Карпа: Іноді шкодую, що я не бичка і не гопниця
Письменниця і співачка Ірена Карпа дала інтерв’ю виданню L’Officiel, у якому поділилася думками щодо жіночності у глибшому її розумінні.
А ще у розмові Карпа пояснила, чому вважає, що кожній людині варто відвідувати психоаналітика.
Фото, на яких героїня постала у неочікуваних образах, зробила Юлія Вебер.
Відповідаючи на запитання, чи часто їй доводиться грати ролі, Ірена сказала:
"Нечасто. В Україні я майже завжди можу бути собою. А от у Франції я часто буваю занадто вихованою з людьми-хамами, через що потім страждаю. Останнім часом вчуся відбивати ці атаки. Насправді нерідко страждаю, що я не бичка і не гопниця. Це твій персонаж у книжці може швидко відреагувати, а у реальному житті відповідь на якесь відверте хамство приходить із запізненням, коли того, хто тебе образив, вже й поруч немає", - поділилася Карпа.
"Я сама до кінця не розумію, чи це така моя соціальна роль, з дитинства прищеплена батьками, чи це наше вразливе людське начало, яке чомусь абсолютно помилково вважає, що, коли ти до інших милий і добрий, вони тобі мають відплатити тією ж монетою. Але ні. Хоч я, доживши до своїх років, досі вірю в цей чарівний принцип", - додала письменниця.
Також Ірена розказала, що для неї важче – бути жіночною чи смішною.
"Напевно, жіночною, бо я ж, в принципі, дуже смішна. Насправді, у Франції – я знову порівнюю – підкреслена жіночність багато чого спрощує. Але це ж такий напряг: вбратися у якусь сукню, взути кабли, зачесатися… Простіше вскочити у кросівки, прибити волосся пальцями і кудись побігти", - зазначила співачка.
"Це якщо говорити про жіночність як певний образ. А так вона у нашій природі, тому байдуже – в балетках ти чи на підборах, коротка у тебе зачіска чи довге волосся. Якщо зараз піти в якісь глибини, то жіночність – це про креативність, турботу про інших, довіру. Бо чоловіки, як правило, люблять тільки себе, а ми – ще й дітей. Тому бути жіночною, як на мене, означає віддавати багато любові", - поміркувала Ірена.
На запитання, що робити, коли тобі боляче, Карпа відповіла однозначно: "Дзвонити психоаналітику".
"Я вважаю, що раз на тиждень кожна нормальна людина має спілкуватися з цим спеціалістом. Навіть якщо вам здається, що все гаразд. Коли боляче, важливо отримувати фахову допомогу", - наголосила вона.
"Ти можеш подзвонити друзям, всі тебе пожаліють, але це нічого не вирішить. Ти поплачеш, запухша заснеш, прокинешся, а світ лишиться таким, як і був. Нам часто боляче, тому що ми не направляємо агресію зовні, ми звикли робити її соціально прийнятної форми. Нам хтось нахамив, і замість того, щоб сказати: "Та ти сам дурний", ми думаємо над тим, чому ж ця людина так вчинила, в чому тут моя особиста провина. Замість того щоб відфутболити, ми приймаємо агресію на себе", - пояснила Ірена.
"В українців з цим велика проблема: ми у всьому звинувачуємо себе. Французи, наприклад, не намагаються склеїти розбиту вазу, вони вміють зупинитися, переключитися на щось інше або просто сісти й випити вина. І з цим треба працювати професійно, а не виливати на чоловіка чи дружину. Психоаналітик не так багато коштує, але після кожного візиту ви будете відчувати себе більш нормальною людиною", - підсумувала Карпа.
Фото Юлії Вебер з сайту L'Officiel
