Ребрик про ненависть та огиду до росіян: Скільки ж лайна в тих дристунах!
Телеведуча Лілія Ребрик зізналася, що переживає "емоційні гойдалки" та намагається перетворювати ненависть, яку від чуває до ворога, на огиду. Зірка розказала, як сприймає хейт на свою адресу, і чому вважає, що необхідно намагатися оговтуватися від горя та знову посміхатися.
Про те, як почалася для неї війна, як переживають те, що відбувається, її доньки, Ліля говорила в інтерв'ю "КП в Украине".
Як пригадала Ребрик, 24-го лютого вона встигла приїхати на ефір, коли у студії залунало тривожне "почалося".
Телефоную чоловікові, він бере трубку, і я через слухавку чую страшенний вибух. Андрій швидко піднімає дітей, одягає напівсонних, щоб спуститися в бомбосховище. В результаті ефір відмінили, я приїхала додому, навіть не усвідомлювала, як іду в машині під сиренами. Їду і думаю: "Боже, що мені робити – лишати авто, лягати на землю, десь шукати бомбосховище...", - поділилася телезірка.
Вони з чоловіком, хореографом Андрієм Диким хутко забрали дітей та попрямували на захід України до батьків телеведучої. На щастя, пара не припустилася помилки та відмовилася від ідеї заїхати на свою дачу в Макарівському районі. Що зараз із іхнім будинком, Ребрик не знає, адже там немає світла та відключилися камери.
"Зараз це не має значення. Я цю ситуацію відпустила. І дякую долі, що ми всі живі, здорові і разом. Після всього того, що ми побачили, матеріальна історія втрачає сенс", - наголосила Ліля.
Днями Ребрик у соцмережах поділилася фото, на якому вона, всміхнена, обіймає своїх батьків. І на неї посипався хейт.
"Мовляв, чого ви посміхаєтеся: якщо у вас перестали стріляти, то що – життя налагодилося?! Я по якійсь своїй наївності, доброті сподівалася, що під час війни люди мали б стати добрішіми. І так мені прикро було читати, що люди звинувачують тебе, що ти усміхаєшся, обіймаючи батьків, в такий страшний час", - поділилася вона.
"Я, як правило, на хейт не відповідаю, розумію, що це перша ціль, яку перед собою ставлять хейтери. Але знайшла в собі сили і відповіла: "Так, усміхаюся, бо батьки поряд, живі, це вже привід усміхнутися", - пояснила зірка.
На думку Ребрик, жити далі посміхатися, зокрема, українці зараз повинні намагатися заради своїх дітей.
"Якщо ти не будеш в порядку, ти нічого не зможеш дати дітям. А ми, жінки, мами, маємо зробити все можливе, щоб діти не відчували цього жаху. Хоча вони й так все відчувають і знають набагато більше, ніж ми думаємо. І це так страшно!", - зізналася вона.
"Моїй малій 4 рочки, а вона розуміє, що значить бути українкою. Недавно каже мені: "А що, росія хоче, щоб ми жили за її правилами"? Дитині 4 роки! Тому ми маємо усміхатися, якою б ціною це не давалося, бо ми не маємо права вкрасти у них дитинство", - наголосила телеведуча.
Лілія вважає, що російській класиці після війни більше не буде місця на сценах України, бо "ніщо вже не виправдає ні того Пушкіна, ні Лєрмонтова". І ніякі покоління вже не вже не виправдають того зла, яке відбувається на нашій землі.
"Нас завжди вчили, що ненависть – це почуття, яке потребує дуже багато емоційних затрат, твого здоров’я, вона черпає з тебе енергію. І коли я починаю відчувати у собі ненависть, думаю: а чи гідний ворог таких моїх затрат?! В якийсь момент я в собі цю ненависть перетворюю на огиду, бо ворог не гідний моєї ненависті", - поділилася вона.
"Звичайно, щоб пробачити, полюбити – це ні. Багато віруючих кажуть, що треба пробачати, але ні, це в мені не відгукується. Всі спустошені, це така діра, такий біль", - додала Ребрик.
Вона не приховує, що в ній зараз дуже багато негативу, і вона досі не може усвідомити, як усе це може відбуватися в ХХІ столітті.
"І не тільки путін винен. Кожен рашист, який приходить на нашу землю, сам приймає рішення, скількох людей вбити, закатувати, згвалтувати. Я не можу зрозуміти, як можна бути такими жорстокими, агресивними… Навіть людьми не можу їх назвати. Скільки ж лайна в тих дристунах!", - сказала вона.
Нагадаємо, Ребрик уже знає, що робитиме після перемоги.
ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ:
"Тупі, збухані раби": Мозгова пояснила, за що росіяни ненавидять українців
Наталка Денисенко: Ми не маємо себе картати, що ненавидимо цих людей з русні
