Контрреволюція кохання, Або розлучення по-українськи

День другої річниці помаранчевої революції, 22 листопада, для багатьох з тих, хто тоді стояв на Майдані, розпочинався зі смутку і ностальгії. По радіо звучить "Разом нас багато", а на Майдані знову з’явилися помаранчеві стрічки...

Проте за два роки ейфорія і сподівання на краще розстали, а помаранчева казка закінчилася біло-голубим реваншем.

Тоді багато хто ходив на Майдан, як на свято, а для когось він навіть став родиною. Під час революції зіграли не одне весілля. Проте до сьогоднішнього дня дожили далеко не всі майданні шлюби.

Більшість з пар розійшлися, як Юлія Тимошенко з Віктором Ющенком...

Саме така біда сталася з Максимом з Горлівки й Оксаною з Тернополя. У грудні 2004-го вони одружилися прямо на Майдані.

"Макс - музикант: пише пісні, керував ансамблями. Оксана працює продавцем у магазині, а у вільний час - ді-джеєм на місцевому радіо. У Макса з Оксаною - не студентський роман. Йому двадцять дев'ять років, їй - двадцять п'ять", - пише "КП в Украине".

Любов, як і революція, починалася з наметів

А от тепер знайти Макса і Оксану виявилося досить складно. Він повернувся у Горлівку, вона – до себе додому. Що з дівчиною зараз, Макс поняття не має. Він ще якийсь час після Майдану жив у столиці: грав по шинках. А тепер готується вступати до консерваторії.

"Власне, цим і живу. Політика? Ні, досить. Кожному - своє. Хоч наметове містечко і хлопців не забуду ніколи і не пошкодую, що був там. На парламентських виборах сподівався ще на блок Кармазіна, працював у команді, але програли геть усе", - каже хлопець.

З Оксаною Гулько він розійшовся давно. Чому - пояснювати не став, тільки сказав: "Ейфорія закінчилася".

Ще більш гучним і трагічним виявився фінал майданного кохання Тараса зі Львова і Галини з Києва.

Майданне весілля

Тоді, взимку 2004, вони швидко знайшли спільну мову. Він - стоматолог зі Львова, вона - педіатр з Києва. Обидва працювали волонтерами в медпункті, який був організований в Українському домі.

Весілля було справжнім – молоді вінчалися у церкві.

"Ми попросили благословення в Ющенка, як батька української нації. Просто ні мого батька, ні Галі вже не було в живих. Запросили Віктора Андрійовича на весілля, але приїхати він не зміг", - згадує Тарас.

Після революції вони недовго були разом - прожили лише два місяці.

"Ми розійшлися, як Ющенко і Тимошенко", - жартує Галина. Але на питання про причину відповідати відмовляється.

А от голова міської організації "Свобода" Андрій Мохик каже, що подружжя розходилося довше, ніж встигло пожити разом.

"Ділили майно через суд, умовляли батюшку, щоб він їх "розвінчав", - розповів він.

Сам же Тарас і згадувати про події дворічної давнини не хоче. "Революція і мій шлюб - це жахливий сон, мара. Так що, вибачте, задушевної бесіди не вийде", - каже він.

А на питання про долю своєї колишньої другої половинки відповідає: "У мене більше немає її номера телефону. Ця сторінка закрита".

Але не всі любовні історії, які починалися на Майдані, завершилися таким песимістичним фіналом.

Юра з Володимир-Волинського і Христина з Луцька теж одружилися під час революції.

Тоді вона працювала на польовій кухні Майдану і сильно застудилася. Якось Юра просидів поруч у її наметі до самого ранку. З цього усе й розпочалось.

Весілля зіграли за дев'ять днів. На золоті обручки грошей не вистачило - обійшлися простими, за сорок гривень.

Після майданних подій молоді люди перебралися у Володимир-Волинський. Живуть у кімнаті в 14 метрів у гуртожитку.

На початку цього року в Юри і Христини народився син. Однак називати його Віктором, на честь президента Ющенка, молоді не захотіли.

"Віктор Андрійович обіцяв, що зможе створити п'ять мільйонів робочих місць, що бандитів посадить у тюрми. А вони в уряді опинилися!" - обурюються молоді.

Але їхня любов виявилася міцнішою за політичні баталії героїв Майдану. Якщо молоді і сваряться, то ненадовго.

"Якщо що не подобається - бери намет і на Майдан!", - жартують вони одне над одним.