Думай. Проявляй ініціативу. Імпровізуй
Весною 1618 року ватажок запорозьких козаків Петро Конашевич-Сагайдачний погодився допомогти Владиславу IV, королевичу польскому, який за кілька місяців до того під час свого походу на Москву застряг в двохстах кілометрах від неї.
В таборі королевича у Вязьмі чекали на 20 000 козаків, з якими поляки мали йти далі. Але Сагайдачний у властивій йому манері вирішив по-своєму. Він розумів: основні сили московитів зустрічатимуть на в’яземському напрямку. Тому пішов на Москву в обхід, не попередивши навіть Владислава IV.
На відміну від
Арестовича, у Сагайдачного вийшло. Хоч і не за два-три тижні, проте не на словах, а справді. Впродовж двох-трьох місяців козацьке військо, знищуючи ворога на своєму шляху, дійшло до Москви та взяло його в облогу. Вже потім туди підтягнувся королевич Владислав.
Московити вимушені були капітулювати та повернути значну частину окупованих раніше територій.
Будь впевнений у собі. Ризикуй
Через декілька років після походу на Москву Сагайдачний вдруге рятує поляків, а з ними й Європу. Отримавши від Варшави обіцянки надати козакам деякі привілеї, Петро Сагайдачний з військом у 41 000 бійців допоміг зупинити Османську імперію.
Ще до прибуття під Хотин теперішньої Чернівецької області, Сагайдачний потрапив у засідку турків. Але зміг дістатися своїх з вогнепальним пораненням руки та керував військом.
Османи переважали в живій силі та артилерії, проте козаки знайшли вихід – влаштовували нічні рейди, які ослаблювали та деморалізовували ворога.
Завдяки хоробрості Сагайдачного та його підлеглих тривала, виснажлива Хотинська битва закінчилась підписанням мирного договору восени 1621 року. Це змусило Османську імперію відмовитися від свого плану завоювання центральної Європи.
Картина Юзефа Брандта. Суспільне надбання (Public Domain)
Плануй. Організовуй. Масштабуй
Ті, хто трохи знає історію, побачивши, як сьогодні Сили оборони України
відвойовують Чорне море, вигукують як у відомому мемі : "Це ж було вже!".
Морські походи козаків наприкінці XVI – на початку XVII століть наводили жах на Кримське ханство та Османську імперію. В той час козаки здобули в Європі славу найпотужнішої сили в Чорному морі, яка діяла на відносно невеликих, але дуже маневрених човнах – чайках.
Завдяки організаторським та комунікативним здібностям Петро Конашевич-Сагайдачний вже у двадцять з гаком років був серед тих, хто керував рейдами у Чорному морі.
Набравшись досвіду й удосконаливши тактику, Сагайдачний очолив козацькі ВМС. У 1614 році він спланував та здійснив спустошливий похід на турецькі порти Трабзон і Синоп. Далі – більше.
Упродовж наступних років Сагайдачний двічі брав порт Стамбул. Ще раз переможно завітав у Синоп і Трабзон. Крім того, взяв величезний порт Кафа – теперішню Феодосію.
З року в рік він успішно масштабував військові операції. Спочатку залучав до баталій 40 чайок та близько 2 000 козаків. А потім – до 150 човнів, що ліквідовували більш потужні турецькі галери так само, як сьогодні
морські дрони України нищать російські військові кораблі.
Навчайся. Будь компетентним
Народившись ще до епохи Просвітництва, Петро Конашевич, уродженець Самбірщини сучасної Львівської області, розумів важливість знань.
Майбутній гетьман навчався в Острозі, який на той момент був потужним інтелектуальним центром. Після цього вчителював в домах київської аристократії, а потім пішов у Запорізьку Січ, щоб оволодіти військовими скілами. Показавши себе відмінним лучником, він отримав прізвисько Сагайдачний – набір з лука зі стрілами тоді називали "сагайдак".
"Cагайдак" - набір з лука зі стрілами
Здобувши військову славу, Петро Конашевич-Сагайдачний запам’ятався європейцям як вправний дипломат, з вимогами та інтересами якого треба було рахуватися.
Дій з пристрастю. Вір
Якщо від мотиваційного коуча ви колись почуєте "it’s all about the money", миттєво залишайте лекцію.
Всі історії успіху – від Білла Гейтса до Ілона Маска – завжди суміш прагматизму та пристрасної ідеї
Це правило Петро Конашевич-Сагайдачний засвоїв задовго до того, як воно стало мейнстрімом.
З точки зору сучасності козацькі рейди на порти Чорного моря вписуються в низку явищ та понять 1990-х років. І хоч в епоху Сагайдачного військові походи з метою зібрати якомога більше трофеїв були невід’ємною частиною "світової економіки", запам’ятався гетьман не як користолюбець.
В історію він увійшов як той, хто приходив в чужі порти, відомі своїми ринками рабів, та звільняв з неволі одновірців.
