Самураї Тимошенко вбивають ворога одним ударом

Під час парламентських виборів Юлія Тимошенко любила ласкаво називати своїх соратників по блоку "воїнами світла". Тепер ця метафора лідерки БЮТ має всі шанси на те, щоб перетворитися на реальність.

Першими справжні самурайські мечі до рук взяли БЮТівці Сергій Потімков і Дмитро Видрін. Але, на щастя чи на жаль, побачити їх з мечами у Верховній Раді не вдасться. Поки "воїни світла" Тимошенко тренуються у спортзалі. А там... хто знає?

Після напруженого парламентського дня більшість депутатів підтягуються до буфету – пліткувати на політичні теми краще виходить за чашкою кави, або ж за чаркою коньячку.

Бої самураїв: Видрін переходить у наступ. Фото "Фокус"

Але депутати Потімков і Видрін ведуть здоровий спосіб життя. Сприйнявши, мабуть, буквально настанови Тимошенко, вони двічі на тижень рвуться у бій, який вже чекає на них у спорткомплексі по вулиці Якіра.

Там вони скидають свої строгі костюми і перевдягаються у чорні кімоно, витягають з чохлів свої дерев’яні мечі і йдуть до залу...

Те, чим далі займаються депутати, називається кендзюцу – японське мистецтво володіння мечем. Потімков тренується вже більше року, а Видрін приєднався до нього зовсім нещодавно.

Прийомам кендзюцу парламентарів навчає Геннадій Мінка, який зараховує себе до японського клану Мінамото. Ще цікавішим є й минуле тренера БЮТівців. Раніше він тренував збірну України з боїв без правил (!), але після того, як підопічний вбив (!!!) на рингу суперника-американця, поїхав до Росії – тренувати тамтешню збірну з бойового самбо. Повернувшись до України, став сенсеєм (вчителем) парламентського бійцівського клубу.

Кожне тренування депутатів починається з медитації: за правилами кендзюцу, перед початком бою слід ввести себе у стан радості.

Потімков і Видрін вчаться вбивати одним ударом, щоб "не ображати" суперника. Фото "Фокус"

Але якщо декому цього стану треба досягати медитаціями, Потімкову і Видріну варто лише вийти за межі Верховної Ради, як радість приходить сама собою.

"Щоб відчути ейфорію, згадую найсвітліший момент мого життя. У Чечні я жив з батьками у маленькому будиночку на околиці поселення. Одного ранку я, трирічний пацан, вийшов з дому і побачив гри, залиті сонцем, маки, силует Казбека на горизонті... Ця картина запам’яталася мені назавжди. Кожного разу, коли її згадую, відчуваю прилив щастя", - розповів Видрін.

А от навчитися вбивати ворога одним ударом меча депутат захотів через "естетичний голод". "У Раді весь день доводиться дивитися на товстих мужиків, які штовхаються животами. Тут же – естетика в одязі, естетика бою", - пояснює він.

Ще для Видріна заняття – це "психологічна компенсація".

До речі, цікавою є назва клубу - "Ронін". Так колись називали самурая, в якого нема хазяїна.

"В одних депутатів хазяїн – банкір, в інших – лідер фракції. Але кожен мріє хоч якийсь час побути без хазяїна. Наш клуб – місце, де можна хоча б дві години побути вільним", - каже Видрін.

Депутат зізнався, що у радянські часи свої перші гроші заробляв, навчаючи охочих карате. І робив це підпільно, адже східні єдиноборства були заборонені в СРСР.

А тепер дещо про прийоми. Головне у кендзюцу – не поспішати. Усі рухи мають бути повільними, щоб не поранити одне одного. Якось це, до речі, ледь не сталося з тимошенківцями, які воювали одне з одним. Запал Потімкова довелося зупиняти тренеру:

"Серж! Ви ж із Видріним друзі! А ти хочеш його поранити, тобто образити. Відрубай йому голову, не залишай друга калікою!", - звернувся він до депутата. Справа в тому, що за філософією кендзюцу, смерть – це нагорода, а перемога – життєвий етап.

Депутати кажуть, що ця філософія допомагає їм у парламентській роботі.

"Є в кендзюцу прийоми, які корисні і в парламентській боротьбі. Наприклад, принцип пружини: чим потужніший удар, який ти відбив, тим сильніше твій меч відпружинить і вразить суперника", - каже Потімков.

"Чи ось ще: якщо знаєш, що за мить тебе атакують, бий першим", - додає депутат.

За матеріалами журналу "Фокус"