Тимошенко любить фастфуд, а у школі писала вірші

Спершу перукарка Тимошенко розчулює розповідями про те, як знесилена прем‘єрка засинає, доки та плете їй щось на голові. Потім охоронець Юлії Володимирівни вичавлює з читача сльозу, розповідаючи про "маму" Юлю, на яку весь час організовують замахи.

Причому обидва ці інтерв‘ю, за даними ТаблоID, шліфувалися креативщиками штабу Тимошенко.

Далі у чаті та в особистому інтерв‘ю вже сама Тимошенко переконує у своєму трудоголізмі, а через це - нездатності бути традиційною бабусею для своїх потенційних онуків.

А коли прем‘єрка згадує про свого зятя Шона Карра і його "Мамо, добрий день, це твій синок телефонує", це вже зовсім скидається на фарс.

У новому інтерв‘ю журналу "Wellness" Тимошенко розповіла про те, що любить фастфуд, як писала у школі вірші, і жаль з приводу того, що живе не у Заполяр‘ї.

Передусім Юлія Володимирівна повідомила, що ніхто конкретно з її домашніх не піклується про її, бідненької, харчування.

"Конкретно не довірено нікому. Але мене іноді намагаються підгодувати. Хитрощами. То Женя, дочка, то Ольга Федорівна (Трегубова), то дівчата, які працюють у приймальні, - Наташа та Оксана", - розповідає Тимошенко.

Дочка Женя інколи намагається нагодувати маму Юлю хитрощами

"Але це не так вже й легко зробити. Річ у тім, що мені катастрофічно бракує часу. Нема коли. І мені дуже шкода витрачати його на їжу. Тому я люблю фастфуд, але не в сенсі макдональдських бігмаків і макфішів, а будь-яку їжу, яку можна швидко з'їсти і забути про це. Фаворит - кефір", - запевняє леді Ю.

Тимошенко, для якої обід, як вона переконує, - найнудніше, сказала, що нині нудьгує за дитинством.

"Іноді на якихось офіційних обідах, коли відкрутитися від запропонованого меню неможливо, я з ностальгією згадую дитинство, коли можна було без всіляких жалощів вилити непомітно компот у вазон з квітами або згодувати котлету кішці під столом", - побідкалася прем‘єрка.

Коли ж постає вибір між чаєм та кавою, то жінка з косою обирає перший напій.

"Кава для мене - енергетик. Коли пізно ввечері вже злипаються очі, а кабінет кудись пливе, я можу випити чашку-дві кави, а може, і три-чотири. Не знаю, наскільки це дієво. Скоріше, як плацебо і самонавіяння. Я думаю собі: випила кави - виходить, відкривай очі та працюй. Іноді допомагає", - каже Тимошенко.

А так і не скажеш, що Юля Володимирівна кефірчик полюбляє. Стегна ого-го які

Також цього разу Юлія Володимирівна трохи підкорегувала свою відповідь щодо коронної страви. Нагадаємо, колись Тимошенко називала своєю фірмовою стравою варене яйце. Нібито воно дуже просто готується і його важко зіпсувати.

"А взагалі, суто теоретично, я пам'ятаю, як треба правильно варити борщ і навіть як спекти пироги. Але говорити вам про те, що я люблю у вільний день постояти коло плити і виписувати рецепти у блокнот, не буду. Тому що це буде неправдою. Мене, на превеликий жаль цілого покоління редакторів жіночих і кулінарних журналів, не цікавить таке заняття, як готування", - запевняє прем‘єрка.

Водночас, за словами леді Ю, їй вже пропонували вести кулінарну рубрику у різних виданнях.

"Це мали бути ніби як рецепти від Тимошенко. Але з цим проектом стався провал. Тому що моїх рецептів не вистачить навіть на сніданок", - зауважує вона.

Теоретично то Юля Володимирівна про борщ і пироги знає, а от що на практиці з цього виходить...

"Одного разу у мене брали інтерв'ю московські телевізійники, і для того щоб показати, яка, мовляв, я доблесна господарка, вони затягли мене на Бессарабку за продуктами. А потім кілька дублів мені довелося кришити в миску цибулю та помідори", - згадує вона.

"Після цього я сказала собі: ніколи більше... Я не Джеймі Олівер і не Юлія Висоцька. Приготування їжі - це не моє покликання", - констатує жінка з косою.

Та й жодних рецептів з відновлення енергії Юля Володимирівна не знає: "Мушу вас засмутити. Жодних рецептів, жодних півнячих гребенів, вимочених у 30-літній настоянці полину".

Водночас, як з‘ясовується, у школі Тимошенко писала вірші. "Ну хто ж у школі не писав віршів? Я, на щастя, їх уже не пам'ятаю. Але думаю, це була звичайна шкільна "класика". Я не думаю, що світ поезії багато втратив через те, що я пішла у політику", - каже Юлія-скромниця.

В особі Тимошенко помер "кулінар" і "поет"

До слова, у блозі Тимошенко в розділі "Читаю" значиться одна-єдина книга "Пурпурові вітрила" Александра Гріна.

"Я читала цю книгу в глибокому дитинстві. А зараз, коли готувалася до з'їзду "Батьківщини", вона випадково потрапила мені на очі. Я її відкрила і... простояла коло книжкової шафи півтори години. Фактично я її заново прочитала. Усе сприймається зовсім не так, як у дитинстві. Це вже інша книга", - каже прем‘єрка.

"А особливо мене вразили прості та світлі слова Александра Гріна про те, що щастя полягає у тому, щоб робити чудеса і добро для інших людей. Мені здається, що людина, яка прочитала "Пурпурові вітрила", не здатна робити зло", - ну дуже тонко натякає Юля Володимирівна.

Дивіться всі: я читаю "Пурпурові вітрила", значить, я не можу заподіяти зла

В інтерв‘ю Тимошенко згадала і про свого підопічного тигра Тигрюлю, яка лише до неї на руки іде, і про собак з папугою.

"А вдома у мене живуть три собаки. Більше за всіх прав у йоркширського тер'єра. Він ходить, де хоче, і чим хоче займається. Вдома довелося зробити спеціальний отвір у хвіртці, тому що йому цікаво знати, що відбувається надворі, хто до нас прийшов і що приніс", - розповідає вона.

Цього тер‘єра Тимошенко подарували у Харкові. Собаку назвали його Булат на честь танка українського виробництва. Але хлопці з державної охорони називали його Окуджавою.

Живність у Тимошенко норовлива

"А ще мені подарували папугу. Він за документами розмовляє, але за два роки поки нічого так і не сказав. Вочевидь, придивляється..," - припускає Юля Володимирівна.

І в цьому інтерв‘ю Тимошенко не уникла питання, як же починається її день. Хоча, здавалося б, про що про що, а про це вже вся країна знає.

"Ранок у мене дуже короткий. Від моменту, коли я прокидаюся, і до моменту, коли я виїжджаю з будинку на роботу, проходить не більш ніж півгодини. До цього часу я звичайно спокійна. А потім я купую свіжі газети і читаю, що там про мене понаписували. Після цього спокій закінчується, а разом з ним і ранок", - каже прем‘єрка.

Як сказала сама Тимошенко, зараз вона вранці вже не бігає:

"Якщо чесно, те зараз - ні (тільки нікому про це не кажіть). До того як я стала прем'єр-міністром, я щодня бігала по 10 кілометрів у будь-яку погоду й у будь-яку пору року. Зараз я розумію, що у мене просто немає часу кудись бігти. Це, напевно, погано".

Проте Тимошенко пообіцяла, що обов'язково повернеться до свого бігу, щойно закінчиться президентська виборча кампанія. Усе відбігає. "Просто так і почну - втечу з дому просто на вулицю Банкову", - посміхається вона.

А ще ненаситна Тимошенко зізналася: інколи вона шкодує, що живе не у Заполяр‘ї. Думається, не одна прем‘єрка про це шкодує.

Фото "Wellness", з офіційного сайту та з блогу Юлії Тимошенко