У чарочці та під чарочку: у яких стравах можна (і варто) використовувати горілку

Спецпроєкт

10 жовтня 2024

Цукор, сіль, борошно, спеції… горілка – погодьтеся, її нечасто можна зустріти у переліку вмісту пересічної кухонної шафки українця. А от і дарма.

Із цього матеріалу, створеного ТаблоID у рамках спецпроєкту M-Life спільно з мужнім брендом “Козацька Рада”, ви довідаєтеся, які дивовижі горілка здатна виробляти у кулінарії, які страви - окрім рибної юшки, в яку частенько додають цей міцний напій - ми неодмінно радимо спробувати з нею приготувати.

Від тривалості приготування дуже залежить, скільки алкоголю (будь-якого) лишиться в готовій страві. За підрахунками вчених, відсоток цей може коливатися від 4% аж до 85%. Відтак логічний висновок – додавати горілку бажано якомога раніше та додавати її небагато.

соуси

маринади

кляри

соуси

У соусах, зокрема соусах до пасти якісна горілка здатна підкреслити смаки та аромати інгредієнтів, не додавши власного (як, наприклад, вчинило би вино), адже ні того, ні того вона не має. Крім цього горілка виступає в ролі потужного емульгатора, особливо коли ми готуємо який-небудь соус із вершками і томатами, котрі зазвичай не надто слухняно з’єднуються між собою.

Паста “алла горілка”

Що беремо:

пасту (наприклад, пенне або рігатоні)

1 столова ложка оливкової олії

¼ цибулини, дрібно покришена

2 зубчики часнику, дрібно покришені

180 мл томатної пасати

¼ чайної ложки пластівців перцю чилі

сіль

90 мл горілки

60 грамів натертого пармезана (плюс іще трішечки для подачі)

дрібно накришена петрушка для подачі

Що робимо:

У великому сотейнику на середньому вогні розігріваємо оливкову олію. Вкидаємо цибулю та часник. Трохи солимо і готуємо до м’якості, хвилин зо 5, не дозволяючи підгоріти. Додаємо пасату і пластівці чилі, готуємо ще кілька хвилин, допоки колір не стане темнішим та насиченішим. Вливаємо горілку, даємо нашому майбутньому соусу пару хвилин легенько побулькати. Додаємо вершки, лагідно перемішуємо до однорідності, вимикаємо.

Варимо пасту згідно інструкції на пачці, щоби досягти ідеального стану al dente. Воду виливаємо не всю, лишаємо плюс-мінус 125 мл.

Знову вмикаємо середній вогонь під сотейником із соусом. Вливаємо воду з-під пасти, додаємо пармезан і сіль за смаком. Вкидаємо пасту та енергійно перемішуємо десь хвилину. Подаємо, притрусивши пармезаном і петрушечкою.

Маринади

Так само, як і в історії з соусами, горілка посилює яскравість маринадів, а ще робить м’ясо м’якшим. Водночас, у цьому криється певна підступність: оскільки алкоголь здійснює денатурацію білку, ми ризикуємо «перемаринувати» майбутню страву, занапастити її текстуру, якщо лишимо їх взаємодіяти надто довго.

Курятина у цитрусово-горілчаному маринаді з м’ятою

Що беремо:

1,5 кіло курятини (філе, стегенця без кісточок)

1 чайна ложка цедри лимона

цедра з 1 лайма

1 столова ложка рослинної олії

2 столові ложки покришеної свіжої м’яти (плюс іще трішечки цілих листків для подачі)

125 мл горілки

2 столові ложки цукру

¼ чайної ложки солі

Що робимо:

Змішуємо всі інгредієнти, крім курки і того листячка м’яти, яке ми лишили для сервірування страви. Лайфхак: зручно робити це все у зіп-пакеті. Вкладаємо курятину, перевертаємо, щоби вона рівномірно скупалася в маринаді. Ставимо відпочивати у холодильник – на декілька годин або, максимум, на ніч. Декілька разів бажано поперевертати, щоби все іще раз гарненько змішалось.

Духовку розігріваємо до 180 градусів. Курочку викладаємо в змащену олією форму для запікання, згори виливаємо маринад. Готуємо приблизно годину – м’ясце має бути апетитно-рум’яним зовні і не бути рожевим усередині. Прикрашаємо м’ятою і подаємо з гарніром за смаком.

Кляр

Горілка, додана до кляру, «пригальмовує» утворення клейковини, що дозволяє йому ставати пухкішим та хрумкішим, і довше таким залишатися. На додачу до цього, під дією високої температури алкоголь змушує рідину інтенсивніше випаровуватися з олії, додаючи страві ще більше золотавості і тієї ж таки хрумкості.

Морський окунь у клярі з горілкою

Що беремо:

філе морського окуня або іншої білої риби

350 мл мінералки

20 мл горілки

100 гр пшеничного борошна

100 гр рисового борошна

Що робимо:

Змішуємо мінералку та горілку, всипаємо борошно, добре перемішуємо (але якщо маленькі грудочки все ж лишаються, анітрохи не засмучуємось). Розігріваємо олію в сотейнику. Занурюємо шматочки риби у кляр, акуратно прибираємо зайвий. Смажимо до апетитної золотавості, перевертаючи. Готовій рибці даємо перепочити на паперовому рушнику і вже тоді щедро солимо.

До речі, кілька столових ложок горілки, доданих під час приготування тіста, стануть магічним інгредієнтом, що зробить будь-яку випічку повітрянішою і хрусткішою. Із ним можна менше боятися того, що вона вийде глевкою, а ще таке тісто буде легше розкачувати.